Національний історико-меморіальний заповідник «Биківнянські могили» глибоко вдячний сім’ям репресованих за співпрацю та увагу до нашої установи. Щиро дякуємо тим, хто відгукнувся на наше прохання поділитися фотографіями рідних – жертв масових політичних репресій 1937-1941 років, розстріляних у Києві та похованих на території колишньої спецділянки НКВС УРСР у Биківнянському лісі.
Завдяки розширенню кола «друзів Заповідника», посиленню комунікації з громадськістю фонди поступово поповнюються родинними світлинами та історіями. Дуже важливо, що цими матеріалами із Заповідником діляться уже онуки й правнуки невинно страчених, не лише підтримуючи у такий спосіб єдність поколінь, а й зберігаючи пам’ять про один із найтяжчих періодів української історії та втрати, яких зазнала Україна.
На фотографіях – Йосип Ковальський, розстріляний 10.12.1937, Андрій Лінчевський (у чернецтві – Філарет), Пантелеймон Безуглий, розстріляний 7.05.1938, Яків Дузенко, розстріляний 7.05.1938, Іван Ігнатуша, розстріляний 29.04.1938.
Нагадуємо, якщо Ви або Ваші батьки, бабусі-дідусі готові поділитись своїми спогадами про репресії ХХ століття, розповісти, як, що і коли родина довідалась про Великий терор і долю постраждалих у цей період рідних, просимо писати на пошту Заповідника: bykivnya@gmail.com чи нашу сторінку у Фейсбук: https://www.facebook.com/Bykovnya1937/
Ті родичі репресованих, які співпрацювали із Заповідником у попередні роки знають, що ми з повагою ставимось до надісланих матеріалів, використовуємо їх у науковій чи лекційній роботі, а фотографії допомагають нам створювати документальні виставки про жертв сталінського терору, похованих у Биківні.
З повагою, колектив Заповідника.