29 січня 2021 року до Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» завітала команда Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам’яті на чолі з його директором – істориком і архівістом Ігорем Куликом. Заступник генерального директора з наукової роботи Заповідника Тетяна Шептицька та науковий співробітник Микола Бривко провели для гостей оглядову екскурсію територією.
Під час екскурсії Тетяна Шептицька зробила аналіз причин і передумов Великого терору, ознайомивши присутніх з політичним, ідеологічним і світоглядним контекстом доби. Вона розповіла учасникам екскурсії про історію появи й функціонування у Биківнянському лісі таємної спецділянки НКВС УРСР, архівні документи, які зафіксували перебіг її «діяльності», та згадала деякі спогади очевидців про цей таємний об’єкт. Окрему увагу Тетяна Шептицька звернула на етапи становлення Заповідника від моменту заснування у 2001 році й до теперішнього часу, поінформувавши зокрема про мету й символічне навантаження об’єктів, збудованих на території та специфіку Міжнародного меморіалу жертв тоталітаризму 1937-1941 років. Також вона ознайомила учасників екскурсії з науковою та просвітницькою діяльністю установи та виставковими проєктами Заповідника, що нині експонуються на території – фотодокументальними виставками «Биківня – територія пам’яті» та «Биківня 1937/1938: польська лінія».
Микола Бривко розкрив перед присутніми специфіку операції НКВС за національними лініями та зупинився на окремих постатях із Биківнянського мартирологу, похованих на території Заповідника. Зокрема, він згадав факти біографії та предмет звинувачень художників-бойчукістів, археолога К. Коршака, митрополита УАПЦ В. Липківського, греко-католицького священника А. Бандери, письменника і педагога В. Дурдуківського, корейських військових Хонг-Ий-Пе та Пак-Кю.
Після екскурсії Т. Шептицька і М. Бривко відповіли на запитання команди Архіву, які стосувалися роботи науковців з архівними матеріалами радянських спецслужб, стану збереженості артефактів українсько-польської експедиції 2001-2011 років, практик меморіалізації, підтримуваних у Заповіднику, стереотипів і маловідомих фактів з історії Биківнянських поховань, планів установи на майбутнє.
