29 вересня 2016 року Генеральний директор Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» Богдан Біляшівський та заступник генерального директора з наукової роботи Тетяна Шептицька виступили з лекцією перед студентами і викладачами факультету української філології та літературної творчості імені Андрія Малишка Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова.
Богдан Біляшівський охарактеризував загальний контекст «Великого терору» в Україні та Києві та, закцентувавши увагу присутніх на особливостях виконання оперативного наказу НКВС СРСР №00447 й проведенні спецоперацій «за національними лініями». Він також окреслив історію функціонування таємної спецділянки НКВС у Биківнянському лісі й перетворення її у символічне місце пам’яті. Б. Біляшівський розповів про механізми здійснення масового політичного терору, діяльність репресивних органів радянської доби, вказавши також на багаторічне приховування владою правди про Биківню. Він підкреслив, що, на жаль, досі багато архівних матеріалів не опрацьовано, не введено в науковий обіг, а частина з них була знищена в різний час. Відтак, по деяких людях з Биківнянського мартирологу дослідники не володітимуть іншими даними, окрім інформації з довідок та актів про розстріл. А тому, у цьому контексті, дуже важливою є інформація, яку можуть надати родичі репресованих. Проте Заповідник, незважаючи на складність наукового пошуку, планує сформувати розширену базу даних жертв політичних репресій, похованих у Биківні.
Тетяна Шептицька у своєму виступі підкреслила, що Биківня, як і Сандармох, мають зафіксуватися у колективній свідомості як місце поховання розстріляної української інтелігенції. Вона розповіла про відомих і маловідомих українських письменників, що знайшли останній спочинок на території Биківнянського лісу, надавши інформацію про факти їх арешту, звинувачення, фальсифікованих співробітників НКВС, поведінку на допитах та історію загибелі. Т. Шептицька звернула увагу студентів, що майже всі літератори, які зафіксовані у Биківнянському мартирологу, належать до покоління «Розстріляного відродження» – плеяди яскравих особистостей, ерудитів, експериментаторів у прозі чи поезії. Відтак, обов’язково молодого покоління філологів є не лише знати й вивчати творчу спадщину письменників 1920-х – 1930-х років, а й чітко усвідомлювати,
Лекція супроводжувалася показом документального фільму «Місце пам’яті – Биківня» (режисер – Ірина Шатохіна, автори сценарію – Ірина Шатохіна, Юрій Шаповал). Після демонстрації фільму Б. Біляшівський та Т. Шептицька відповіли на питання присутніх. Студентів і викладачів передовсім цікавила специфіка роботи з архівними документами, стан їх збереженості та доступності на сучасному етапі, достовірність свідчень письменників під час допитів у НКВС.
