14 березня 2018 року заступник генерального директора Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» з наукової роботи Тетяна Шептицька прочитала відкриту лекцію, присвячену історії таємної спецділянки НКВС УРСР у Биківнянському лісі. Ініціатором і організатором публічного заходу виступив проект «Остання адреса – Україна».
Присутні довідались не лише про документальне оформлення спецділянки, її зовнішній вигляд, специфіку функціонування, а також і про долі багатьох людей, що знайшли свій останній спочинок у братських Биківнянських могилах – В. Липківського, М. Бойчука, В. Юринця, М. Івасюка, В. Верховинця, М. Баглій-Іваненко, В. Ярошенка та інших.
Тетяна Шептицька подала Биківнянську трагедію в контексті репресивних заходів першої половини ХХ століття, якими супроводжувались встановлення й утримання більшовицької влади в України. Учасники заходу також отримали інформацію про причини й наслідки «Великого терору», діяльність судових і позасудових органів у Києві, розташування внутрішніх в’язниць НКВС УРСР у столиці, а також причетність безпосередніх очільників НКВС – І. Леплевського та О. Успенського до розгортання масового терору в республіці. Окрему увагу Т. Шептицька звернула на механізми приховування радянськими владними органами правди про Биківнянські поховання (інструкції КДБ, фальшиві довідки про смерть родичам репресованих, діяльність кількох урядових комісій із неправдивими висновками тощо).
Після лекції Т. Шептицька відповіла на запитання присутніх. Найбільше учасників заходу цікавили питання реабілітації репресованих, подальших археологічних досліджень на території Заповідника, відповідальності тогочасного суспільства за процеси, що відбувались під час Великого терору. Також детально розпитували про персональний склад Київських трійок НКВС та подальші долі безпосередніх виконавців розстрілів.
