24 березня 2022 року відбувся науковий круглий стіл “Культурний фронт як складова Перемоги”. Українські історики під час його роботи обговорили низку проблем: від досвіду Української революції (1917-1923 рр.) до літератури як засобу посилання смислів і коригування настроїв, візуалізації подій і культурних кодів у період ведення війни.
Завідувач відділу “Джерелознавства новітньої історії України” Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського, доктор історичних наук, професор Валентина Піскун, наголосила, що осмислення минулого може надати українцям дієвий інструмент для конкуренції в сьогоденні та опірності у війні. Аналізуючи досвід Української революції 1917-1923 рр. у галузі культури, кількість започаткованих українською владою новацій, проєктів, видань того часу, наголосила на важливості відсепарування тієї частини культурної спадщини, творці якої пішли прислужувати більшовизму, котрий нищив усе українське.
Заступник генерального директора з наукової роботи Національного історико-меморіального заповідника “Биківнянські могили”, кандидат філологічних наук Тетяна Шептицька підкреслила важливість націозберігальної та ідентифікуючої функцій української культури, які особливо проявилися в умовах тривалої бездержавності українців. Окремо вона розглянула внесок українського письменства у формування цілісної політичної нації. Тетяна Шептицька зосередила свою увагу на творчій спадщині та здобутках двох представників покоління, що прийшло в літературу на хвилях подій Першої світової війни та Української революції 1917-1923 рр., – поетів Євгена Маланюка та Михайля Семенка. Вона проаналізувала історіософську концепції творчості Євгена Маланюка, зовередившись на темі державності України, її образних втіленням та обов’язкових первнях, які обстоював сам поет. Також Тетяна Шептицька, віддавши належне Михайлю Семенку як основоположнику українського футуризму, вдалому експерементатору і талановитому митцеві, наголосила водночас і на його “заграваннях” з більшовицькою владою, які закінчилися трагічно – звинуваченням в участі у терористичній націоналістичній організації, намаганні вчинити теракт проти керівників партії та уряду, багатомісячним перебуванням у в’язниці НКВС УРСР з усіма допитами, очними ставками, розстрілом і похованням в одній із безіменних могил Биківнянського лісу.
У дискусії також взяли участь старший науковий співробітник Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського, доктор історичних наук Ірина Преловська, історик, доктор історичних наук, дійсний член НТШ Ігор Гирич, старший науковий співробітник Інституту української археографії та джерелознавства. ім. М. С. Грушевського НАН України, кандидат історичних наук Володимир Ковальчук.
Дискусію можна переглянути за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=VW8qvfpz9_M
