З нагоди Дня Соборності України НІМЗ «Биківнянські могили» і КЗК «Музей пропаганди» ХОР провели 22 січня 2024 року онлайн-розмову «Двобій з тоталітаризмом: долі учасників визвольних змагань у часи Великого терору».
Заступник генерального директора з наукової роботи НІМЗ «Биківнянські могили» Тетяна Шептицька охарактеризувала перебіг Української революції 1917-1921 рр., вказавши на причини поразки визвольної боротьби українців на початку ХХ ст. Вона описала особливості тогочасної геополітичної ситуації та практики і методи окупації російськими більшовиками території України.
Тетяна Шептицька розповіла про стратегії виживання «за совєтів», які обрали учасники Української революції 1917-1921 років, залишившись на території УРСР, зокрема про спроби проявити лояльність до влади чи навпаки продовжувати нести ідеї соборної держави. Лекторка проаналізувала кілька хвиль репресій проти діячів українського руху з боку влади, зупинившись детальніше на подіях 1937-1938 років. Вона підкреслила, що радянські репресивні органи, формулюючи свої звинувачення, намагалися максимально використати реальні факти біографії людини, як, наприклад, служба у структурах Центральної Ради чи Армії УНР, робота у різних урядах у 1917-1921 роках, участь у культурно-просвітницькому русі чи розбудові академічних і мистецьких інституцій, і навіть родинні зв’язки.
Тетяна Шептицька ознайомила присутніх на онлайн-заході із долями тим відомих і рядових учасників революційних подій початку ХХ ст., які були розстріляні в 1937-1938 роках у Києві та поховані у Биківнянському лісі – А. Лінника, М. ткача, К. Забарила, Т. Черкаського, Ф. Крижанівського, О. Чапківського, В. Постернака, А. Горулі та інших. Додатково вона поінформувала про експонування до кінця лютого 2024 року в Шепетівці виставки Заповідника «Сини волі в часи несвободи», яка теж частково розповідає про ці сюжети.
