26 вересня 2024 року відбулася дванадцята зустріч циклу інтелектуальних бесід «Биківнянський злочин: пошук правди, пам’ять». На запрошення Національного історико-меморіального заповідника«Биківнянські могили» перед учасниками онлайн-заходу виступила завідувачка відділу «Джерелознавства новітньої історії України» Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського, доктор історичних наук, професор Валентина Піскун.
Тема розмови стосувалась суспільно-політичних процесів і тенденцій, які передували Великому терору. Втрата сто років тому українцями власноїдержавності негативно позначилася на тяглості національної культури, територіальній цілісності країни й можливостях її громадян захищати власні права. Відтак, політичні репресії з боку окупаційного режиму стали лише питанням часу, а події Великого терору виявилися етапом у геноцидних діях радянської імперії.
Валентина Піскун проаналізувала причини поразки Української революції 1917-1921 років і методи, за допомогою яких російські більшовики захопили владу в Україні. На її думку, розуміти закономірності, за якими діяла Москва, важливо з моральної, економічної та прогностичної точки зору, оскільки це дозволить виробити інструменти протидії сучасній російській військовій агресії.
Валентина Піскун детально розглянула маніпуляційні практики російських більшовиків, застосовані щодо українського населення, розкрила окремі фінансові джерела тогочасної пропагандистської машини та розповіла про ідеологеми, які спрацювали у західних середовищах. За переконаннямидослідниці, демагогія на рівні гасел, підміна понять, популізм соціалізму, військова інтервенція дозволили РФ запустити процеси організаційної дисфункції в українському суспільстві й спричинили соціальну сепарацію, протиставивши «багатих і бідних», «комуністів» і «буржуазних націоналістів». В. Піскун зазначила, що нова система соціально-економічної залежності людей спонукала багатьох піти на співпрацю з російськими більшовиками з усіма наслідками такого рішення.
Валентина Піскун також поміркувала над тим, чому українське суспільство не готове розглядати радянський період як окупаційний. Вона зауважила, що на перешкоді стоїть низка причин, зокрема: брак знань і розумінь причинно-наслідкових зв’язків, формування теперішніх інституцій колишньою радянською номенклатурою, яка не зацікавлена у правдивій історії, вплив нащадків чекістів і партійних діячів на сучасну політику, втягнутість частини громадян у фінансову орбіту Росії, інерція попередніх світоглядних схем і уявлень.
Заповідник щиро дякує Валентині Піскун за цікаву бесіду, глибокий аналіз процесів, особисті філософські рефлексії щодо минулого й сьогодення.
Переглянути відео зустрічі можна на Ютуб-каналі Заповідника:
