5 березня 2025 року з нагоди 85-х роковин Катинської трагедії на території Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» відбувся жалобний захід із вшанування пам’яті розстріляних польських офіцерів та військовополонених, які потрапили в полон після початку Другої світової війни, та інших жертв сталінського терору. Саме 5 березня 1940 року Політбюро ВКП(б) СРСР ухвалило рішення про вбивство понад 21 000 польських військовополонених та польської інтелігенції.
Церемонія, організована Управлінням у справах ветеранів війни та жертв репресій (UdSKiOR) Республіки Польща, об’єднала польських і українських високопосадовців, представників духовенства, ЗМІ та зацікавленої громадськості. Польську урядову делегації очолив голова UdSKiOR Лех Парелл, який представляв прем’єр-міністра Республіки Польща Дональда Туска. У заході взяли участь Міністр культури та національної спадщини Польщі Ганна Врублевська, Міністр культури та стратегічних комунікацій України Микола Точицький, заступник Міністра закордонних справ України Олександр Міщенко, Тимчасово повірений у справах Польщі в Україні Пьотр Лукасевич, директор Польського інституту у Києві Ярослав Ґодун, в.о. Голови Українського інституту національної пам’яті Юлія Гнатюк, заступник Голови Українського інституту національної пам’яті Володимир Тиліщак, перший заступник голови Державної служби України з етнополітики та свободи совісті Віктор Войналович та інші поважні гості.
Відкриваючи захід, Лех Парелл зазначив: «Ми хочемо, щоб цей день завжди пам’ятали. Щоб ні від кого не вислизнуло, що Катинський розстріл був добре продуманим, ретельно аргументованим і спланованим вбивством. У технічному і політичному сенсі. Вбивством, в якому кров на руках у всього тодішнього керівництва Росії в першу чергу».
Міністр культури та стратегічних комунікацій України Микола Точицький підкреслив важливість збереження історичної пам’яті про злочини радянського тоталітаризму та нагадав, що у Україні на законодавчому рівні комунізм отримав таке ж засудження, як і нацизм. Микола Точицький вказав на прямий зв’язок між злочинами сучасної рф і тією системою сталінізму, духовним спадкоємцем якої став нинішній путінський режим. «Жорстокість світу сьогодні є наслідком того, що причетні до цих злочинів уникнули відповідальності. Під прикриттям статусу «народу переможця» радянський союз до кінця свого існування був повноправним учасником міжнародних відносин. Україна ніколи не змириться з безкарністю комунізму, нацизму та будь-якого іншого гібриду тоталітарного режиму», — сказав Міністр.
Міністр культури і національної спадщини Республіки Польща Ганна Врублевська нагадала про масштаби злочину НКВС і обов’язок польської держави і польського суспільства дбати про могили знищених СРСР своїх співгромадян, оскільки такі поховання є не лише символом історії, а й ідентичності. Вона висловила підтримку українському народу, військовим і простим людям, які захищають свою землю від агресора. Ганна Врублевська також зауважила, що сучасна російсько-українська війна є «пересторогою для світу й нагадуванням про те, що свобода ніколи не дається раз і назавжди». Тож, на її думку, жалобний захід у Биківні є водночас даниною пам’яті вбитим, свідченням того, що Катинський злочин ніколи не буде забутий, і вказівкою майбутнім поколінням про необхідність боротьби зі злом.
Перший заступник генерального директора – в.о. генерального директора НІМЗ «Биківнянські могили» Богдан Нетреба зазначив, що Биківня і Катинь належать до найбільших злочинів комуністичного режиму. Він наголосив, що для поляків і українців поняття «Катинська трагедія» і «Биківнянська трагедія» стали не лише виявом болю, втрат, а й символами пам’яті про загиблих у часи сталінізму. «Катинь і Биківня показують, що нас єднає спільна пам’ять, повага до власних загиблих і водночас – спільний ворог – імперська Москва, які б солодкі гасла вона не пропонувала» – сказав Богдан Нетреба.
Після виступів офіційних осіб відбувся екуменічний молебень за участю представників Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій.
Делегації Польщі та України під звук символічного міжконфесійного Дзвону пам’яті поклали вінки й квіти до братських могил Міжнародного меморіалу жертв тоталітаризму 1937 – 1941 років.
Заповідник висловлює щиру вдячність за надані світлини журналістці Анжеліці Плаксіній і газеті «Dziennik Kijowskі».
