27 листопада 2025 року відбулась шістнадцята зустріч циклу інтелектуальних бесід «Биківнянський злочин: пошук правди, пам’ять». На запрошення Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» перед учасниками онлайн-заходу виступила кандидат філологічних наук, науковий співробітник Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, краєзнавиця, засновниця освітньої ініціативи «Медвин. Повстання».
Тема зустрічі стосувалася доль учасників Медвинського антибільшовицького повстання (1919 – 1922) у роки Великого терору 1937-1938. Марина Гогуля розповіла про деталі самого повстання, ознайомивши з біографіями його провідників і основних учасників. На думку дослідниці, повстання мало визвольний характер і було зумовлене політикою окупаційного більшовицького режиму проти місцевого населення. Марина Гогуля, спробувавши окреслити локальний зріз масових політичних репресій у Медвині, зауважила, що переслідування й знищення місцевих повстанців відбулося в кілька етапів (1920-ті роки, період Голодомору 1932-1933 рр. і 1937-1938 рр.), але радянська влада згодом розстріляла навіть тих, кому надала амністію.
Дослідниця розкрила обставини арешту й особливості архівно-кримінальних справ отамана повстання Григорія Пирхавки і його учасників: Сави Яременка, Захара Миколенка, Микити Сидоренка, Микити Кнюха, чиїм імовірним місцем поховання є таємна спецділянка НКВД у Биківнянському лісі. Марина Гогуля ознайомила з діяльністю освітньої ініціативи «Медвин. Повстання», учасники якої здійснюють пошук інформації та фотографій, інтерв’ювання членів родин репресованих. Вона на прикладі феномену «пустої могили» продемонструвала, в який додатковий спосіб зберігається пам’ять про предків на рівні місцевого населення.
