21 травня 2017 року на території Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» відбулось вшанування пам’яті жертв політичних репресій за участю Президента України Петра Порошенка, представників Уряду, Верховної Ради, Київської міської державної адміністрації, дипломатичного корпусу, родичів репресованих і громадськості.
Президент України Петро Порошенко у своєму виступі зазначив, що «Биківнянський ліс – далеко не єдине місце в Україні, де виконувалися і перевиконувалися так звані ліміти на масове знищення людей – на розстріл або на ув’язнення в таборах ГУЛАГу. Але це чи не найбільша братська могила в Україні, де спочили десятки й десятки тисяч невинно убієнних». Розуміючи людожерську подібність сталінського й нацистського режимів, українська влада робить усе можливе, щоб очистити карту України від імен катів і душогубів. На думку Петра Порошенка, комуністичним ідолам немає і не буде місця в нашій країні. Президент України Петро Порошенко згадав у своєму виступі й тих, хто виборювали правду про Биківнянську трагедію і вимагали справедливості щодо жертв сталінського беззаконня та покарання злочинців.
Присутні вшанували хвилиною мовчання пам’ять жертв комуністичних репресій, поклали квіти й поставили лампадки до Братської могили та Центрального монументу Міжнародного меморіалу жертва тоталітаризму 1937-1941 років, поклали вінки до польської частини.
Відбувався міжконфесійний молебень за невинно убієнними.
Виступаючи на мітингу-реквієму, Міністр культури України Євген Нищук підкреслив, що упродовж багатьох років радянський тоталітарний режим приховував правду про Биківнянську трагедію, а родичі репресованих боялись шукати інформацію про долі своїх близьких. Проте сама земля не давала забути про злочини сталінізму, проявляючись страшними знахідками у Биківнянському лісі. На думку Міністра культури, «Заповідник “Биківнянські могили” – це сакральне місце, де ми віддаємо шану усім безневинно убієнним жертвам політичних репресій. І, з-поміж цих сумних дерев, і сьогодні гостро відчувається той нестерпний біль. Традиція приходити сюди, схиляти голову – це наш великий обов’язок. Адже це ті люди, які тривалий час були позбавлені того, що над ними прочитали молитву чи запалили свічку».
Генеральний директор Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» Богдан Біляшівський розповів про наукову й виставкову діяльність закладу, наголосивши, що одним із завдань для співробітників на сучасному етапі є максимально персоналізувати Биківнянську трагедію, щоб суспільству стали відомими імена з братських могил. Так само він звернувся до родичів репресованих з проханням поділитись із Заповідником фотографіями або їх копіями, особистими документами чи речами тих, хто був розстріляний у внутрішніх в’язницях НКВС у Києві та похований у Биківнянському лісі.
Також перед присутніми на меморіальному заході виступили: голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович, директор Галузевого архіву СБУ Андрій Когут, почесний голова Київського «Меморіалу» Роман Круцик, поет і громадський діяч Олекса Різників.
Меморіальні заходи супроводжувались виступом бандуриста і лірника Тараса Компаніченка.
Відвідувачі ознайомились із фотодокументальною виставкою «Слово, обірване у Биківні», підготовленою науковцями Заповідника за сприяння Українського видавництва «Смолоскип». На 8 інформаційних банерах висвітлено долі 20 письменників покоління «Розстріляного відродження», знищених упродовж 1937-1938 років у в’язницях НКВС у Києві та похованих на території колишньої спецділянки у Биківнянському лісі.
