30 жовтня 2015 року на території Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» за підтримки Міністерства культури України відбувся захід «Биківня – територія пам’яті». Під час заходу виступили провідні українські науковці, представники громадськості. Також відбулась презентація інформаційних банерів, які висвітлюють історію злочинів, скоєних комуністичною владою в Україні та на Київщині в період 1937-1941 рр., обставини створення й функціонування спец ділянки НКСВ УРСР у Биківнянському лісі та віднайдення й оприлюднення правди про репресії тоталітарної доби, віхи становлення Заповідника.
На заході виступили Яків Діхтяр, голова Департаменту охорони культурної спадщини Міністерства культури України, Біляшівський Богдан, генеральний директор НІМЗ «Биківнянські могили», Олесь Шевченко, дисидент, колишній політв’язень, член Української Гельсінської спілки, Роман Подкур, старший науковий співробітник Інституту історії НАН України, редактор серії «Реабілітовані історією», Андрій Амонс, дослідник історії Биківні, Сергій Пантюк, поет, громадський діяч, Вікторія Радік, голова Київського культурно-просвітницького товариства поляків «Згода» та інші.
Яків Діхтяр передав присутнім на Заході та співробітникам Заповідника вітання від Віце-прем’єр-міністра України – Міністра культури України В’ячеслава Кириленка, наголосивши на тому, що банерну виставку Заповідник презентує вперше за часи свого існування. Він також відзначив зростання творчого потенціалу Заповідника, перед яким стоять важливі й складні завдання з увічнення пам’яті жертв політичних репресій 1930-х років. Я. Діхтяр, підкресливши важливість історичної пам’яті для виховання майбутніх поколінь, запропонував зробити пересувну вистаку про історію Биківнянської трагедії з метою поширення інформації по всіх областях України.
Богдан Біляшівський наголосив на тому, що Україна, як ніколи, потребує того, щоб «територія пам’яті» про Биківню та інші злочини тоталітаризму ширилася усією країною, бо від знання про минуле залежить усвідомлення українцями самих себе, своє політичної та культурної самодостатності. Жертви «Биківнянської трагедії», глибоко переконаний Б. Біляшівський заслуговують не лише на увічнення їхніх імен на меморіальних стінах, більш глибоке й ґрунтовне наукове дослідження, а й представлення в експозиції майбутнього музею, який має постати на території Заповідника.
Олесь Шевченко нагадав про важливий внесок шістдесятників та представників «Клубу творчої молоді» у виявленні й оприлюдненні правди про Биківню. На його думку, українське суспільство потребує знань про трагічні сторінки української історії, про злочинні дії тоталітарного комуністичного режиму задля зростання національної самосвідомості й посилення демократії в державі.
Роман Подкур нагадав присутнім про те, що «неувага батьків до історичного минулого породжує амнезію в нащадків». Відтак, потрібно й надалі досліджувати історію Биківні, щоб вона набула персоніфікованого вигляду, щоб якомога ширше стала відомою інформація як про репресованих, такі про ініціаторів та виконавців злочинних наказів.
Андрій Амонс подякував співробітникам і керівництву Заповідника за підготовку інформаційних банерів у стислі терміни, наголосивши на великому обсязі роботи в майбутньому. Він також розповів про історію фальшування правди про поховання в Биківнянському лісі за радянських часів та про результати роботи спільних українсько-польських археологічних експедицій у 2000-х роках.
Сергій Пантюк закликав присутніх пам’ятати про усі покоління українців, які виборювали державну незалежність України та про важливість спільними зусилля поширювати інформацію про добу «Великого терору».
Вікторія Радік підкреслила, що Биківня є пам’ятним місцем також для поляків Київщини, адже у спільних братських могилах поховані представники біля 40 національностей. Вона зауважила, що пам’ять про репресії та втрати, яких зазнали українці та поляки, має об’єднувати братські народи.
Під час заходу звучали вірші представників «Розстріляного відродження», які прочитали учні середньої загальноосвітньої школи №60 м. Києва Комплексного розвитку дітей «Росток».
Присутні пошанували пам’ять розстріляних покладанням квітів до Міжнародного меморіалу жертвам тоталітаризму.
