18 грудня 2015 р., напередодні дня народження Михайла Семенка (19(31)12.1892 – 24.10.1937), у Національному історико-меморіальному заповіднику «Биківнянські могили» відбувся літературно-мистецький захід «Я покажу вам безліч світів».
Науковці Заповідника, родичі поета, представники видавництва «Смолоскип», Українського інституту національної пам’яті, українські поети згадали не лише видатного митця, одного із найяскравіших представників українського футуризму початку ХХ ст., а й усіх жертв політичних репресій, що знайшли свій останній спочинок у Биківнянському лісі.
Генеральний директор Заповідника, Богдан Біляшівський наголосив на тому, що Биківня є місцем страшної трагедії та величезного злочину, який десятиліттями приховувався від української громадськості. Попри фальсифікацію правди у радянські часи, зараз відбувається процес повернення імен видатних діячів української культури не лише заради історичної пам’яті, а й руху в майбутнє. На думку Б. Біляшівського, індивідуалізм М. Семенка, його пошуки осібного шляху в житті, мистецтві були несумісними з комуністичними реаліями. М. Семенко загинув у розквіті сил, страчений за абсолютно фальшивими, абсурдними звинуваченнями, а теперішнє покоління інтелектуалів може лише гадати, як би розквітнув його талант за інших обставин. Наприклад, подібних до тих, в яких розвивалась творчість групи «Zero» з Дюссельдорфа.
Племінник поета Марко Семенко зауважив, що найкращою пам’яттю для митця є дослідження його творчості, популяризація доробку, розвиток започаткованого ним напрямку, але й матеріальні виміри пам’яті у вигляді назв вулиць, меморіальних дошок не менш важливі.
Заступник директора з наукової роботи Тетяна Шептицька зазначила, що білі плями і лакуни, які й до сьогодні існують в українській культурі виникли не випадково. Частина української інтелігенції була вигнана на еміграцію, а частина розстріляна або на Соловках, Сандармоху, або в київських в’язницях. Ґвалтовно обірвались не лише людські долі, родинні ланцюжки, творчий розкіт поетів покоління Семенка, а й та енергетика, яку вони мали передати наступним поколінням письменників.
Директор видавництва «Смолоскип» Ростислав Семків підкреслив, що за допомогою пам’яті можна подолати ті руйнівні інтенції, які набули загрозливих масштабів у радянському минулому. Бо репресувались не лише письменники, а їхні текти. Серія «Розстріляне відродження», започаткована видавництвом, створена саме для того, щоб повернути ці твори людям. Сумна іронія історії полягає також в тому, що комуністичний режим знищував однаково митців, які навіть були опонентами у літературних і суспільних дискусіях.
Заступник голови Українського інституту національної пам’яті Володимир Тиліщак розповів про заходи держави та інституту з декомунізації, але підкреслив, що цих заходів і директив без тиску суспільства, без впливу громадянського середовища буде замало. Лише активна участь громадян і жива пам’ять допоможуть здолати інерції тоталітаризму.
Поети Любов Якимчук, Галина Танай, Олена Герасим’юк, Олег Коцарев, Олена Степаненко прочитали вірші М. Семенка.
Видавництво «Смолоскип» подарувало Заповіднику комплект книжок, присвячених шістдесятництву та розстріляному відродженню.
Присутні поклали квіти та запалили лампадки на українській та польській частині Міжнародного меморіалу жертвам тоталітаризму.
Вчений секретар Валерій Філімоніхін продемонстрував учасникам заходу банерну виставку “Биківня – місце пам’яті”.
