Історії спротиву завжди спонукають до роздумів про те, які сили, події, процеси спричинили появу небажаного простору в житті людей. Сучасна російсько-українська війна засвідчує тяглість імперської політики росії, за якими б кольорами чи гаслами вона не ховалась. Російські більшовики окупувавши Україну й територію Криму, одразу влаштували терор місцевого населення. У січні 1918 р. розпустили Курултай кримськотатарського народу, а вже 23 лютого розстріляли першого голову уряду Кримської Демократичної Республіки, першого муфтія мусульман Номана Челебіджіхана, а тіло скинули в Чорне море. У 1920–1921 рр. на півострові фізично знищувалися т.зв. «класові вороги» радянської держави, які залишилися на півострові після евакуації Армії Врангеля. Упродовж 1937–1938 рр. у Криму заарештували понад 16 тис. осіб, із яких понад 5 тис. були розстріляні НКВС.
До Дня спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополь науковці Заповідника створили презентацію «Крим. Великий терор 1937–1938 рр.», що розповідає про репресії, здійснені органами НКВС проти громадян власної держави в період існування радянського тоталітарного режиму та нагадує про наслідки більшовицької окупації Криму.
У презентації використані матеріали фотодокументальної виставки «Великий терор: Місця пам’яті», створеної спільно НІМЗ «Биківнянські могили», Українським інститутом національної пам’яті та редакцією серії книг «Реабілітовані історією».