5 серпня 2021 року у Національному історико-меморіальному заповіднику “Биківнянські могили” відбувся культурно-просвітницький захід “Сподвижники Незалежності”, присвячений 30-й річниці незалежності України та вшануванню видатних українських діячів, репресованих у період Великого терору та похованих на території Заповідника.
Дата заходу була вибрана невипадково. Адже 5 серпня – це фактичний початок виконання в колишньому СРСР сумнозвісного наказу НКВС № 00447 “Про репресування колишніх куркулів, карних злочинців та інших антирадянських елементів”, від якого прийнято відлічувати початок Великого терору. Але, як підкреслила заступниця генерального директора з наукової роботи Заповідника Тетяна Шептицька, цього року особливий акцент було зроблено на тих репресованих діячах, які були передвісниками сьогоднішньої незалежності і долучилися до спроби створити самостійну українську державу сто років тому.
Тетяна Шептицька значну частину свого виступу присвятила тим достойникам, котрі своїми ідеями, наполегливою працею задля створення й розбудови культурних, освітніх, наукових, музейних інституцій заклали підвалини української державності, яка нарешті реалізувалась у 1991 році. “Українська незалежність не виникла “нізвідки”, – підкреслила Тетяна Шептицька, – і не далася задарма. Її виборювало багато поколінь, а розбудовуємо ми з вами”.
На долях деяких з тих, хто наближував незалежність нашої країни, але зазнав смерті від рук НКВС і знайшов останній спочинок у Биківнянському лісі, Т. Шептицька зупинилась більш детально. Зокрема, вона розповіла про члена Центральної Ради, педагога, журналіста, редактора, агронома і політика Сергія Бачинського, педагога, мовознавця й історика, директора Першої української гімназії у Києві Володимира Дурдуківського. Почули присутні також про першого митрополита Української автокефальної церкви Василя Липківського, про музейників Павла Платоновича і Єлизавету Денисівну Потоцьких і багатьох інших видатних синів і дочок України.
Доктор історичних наук, професор Арсен Зінченко підкреслив величезне значення гуманітарної місії, яку виконує НІМЗ “Биківнянські могили”, і неприпустимість нехтування життям людини заради побудови будь-якого суспільства. Арсен Зінченко закликав не забувати про те, що українці живуть в епоху інформаційної війни, тож мають протистояти спробам “відбілювання” і романтизації сталінського й комуністичного режимів та зберігати пам’ять про наслідки й ціну тоталітаризму.
Багаторічний дослідник історії Биківні, колишній військовий прокурор України Андрій Амонс у своєму виступі зосередився на важливості збереження історичної пам’яті про сталінські репресії і більшого поширення знань про Биківнянську трагедію зокрема.
Дуже щемною частиною заходу стали виступи поеток і волонтерок Олени Максименко та Тетяни Череп-Пероганич. Їхні вірші пролягли містком між тими, хто виборював незалежність нашої країни десятиліття тому, і тими, хто відстоює її сьогодні. Так само, як наказ плекати здобутки і не піддаватися черговим спробам знищити українців як націю, прозвучали пісні у виконання бардесси, викладачки Українського гуманітарного ліцею Ірини Головай.
За традицією захід завершився покладанням квітів до масових могил на Міжнародному меморіалі жертв тоталітаризму 1937-1941 рр. Пам’ять репресованих було вшановано поминальним дзвоном. Наукові співробітники Заповідника провели для всіх охочих екскурсії, а також ознайомили з виставкою “Імена, викреслені з афіш”, яка демонструється при вході до Заповідника.
