4 жовтня 2022 року Національний історико-меморіальний заповідник «Биківнянські могили» спільно з Національним музеєм Голодомору-геноциду, Педагогічним музеєм України провели культурно-просвітницький захід «Урок спротиву у долі Героя України Василя Івчука».
Відкриваючи захід, заступник генерального директора з наукової роботи НІМЗ «Биківнянські могили» Тетяна Шептицька розповіла про зміни в освітній системі України в часи радянської влади та трансформацію статусу вчителя. Вона звернула увагу на використання більшовиками освітян як пропагандистського інструменту з насаджування радянських цінностей. Тетяна Шептицька детальніше зупинилася на долях окремих учителів із Биківнянського мартирологу, яких було розстріляно у київських в’язницях та таємно поховано у Биківнянському лісі. Вона ознайомила учасників заходу з проєктами Заповідника, які висвітлювали історії репресованих педагогів.
Директор Педагогічного музею України Олександр Міхно проаналізував причини уніфікації української освітньої системи 1920-х років у загальнорадянську в 1930-х роках. Він також висвітлив репресивну політику влади проти видатних учених-педагогів та окреслив наслідки вилучення українознавчих предметів з навчально-виховного процесу й припинення процесу автентичного підручникотворення у середині 1930-х років.
Заступник генерального директора Національного музею Голодомору-геноциду Юлія Коцур розповіла не тільки про Голодомор у селі Дударків і Бориспільському районі, а й про роботу з пошуку свідчень і свідків цього злочину радянської влади. Вона також ознайомила присутніх із значущим внеском Василя Івчука у порятунок учнів від страшного голоду 1932 – 1933 років. Зокрема, Юлія Коцур акцентувала увагу на тому, що у важкий 1933 рік Василь Івчук зміг організувати харчування учнів у школі, що дозволило врятувати від смерті близько 200 дітей. Юлія Коцур продемонструвала відео зі спогадами колишніх учнів Василя Івчука та учителів школи с. Дударків, які вшановують пам’ять свого директора, Героя України.
Науковий співробітник НІМЗ «Биківнянські могили» Микола Бривко зупинився на матеріалах архівно-кримінальної справи Василя Івчука. Він розповів про предмет звинувачення педагога з боку органів НКВС, зокрема щодо так званої участі у «контрреволюційній повстанській організації». Розкриваючи обставини справи Василя Івчука, Микола Бривко продемонстрував, як слідчі НКВС фальсифікували матеріали проти директора школи, якого розстріляли 2 жовтня 1938 року.
