9 травня 2025 року в бібліотеці «Світогляд» Печерського району відбулась лекція вченого секретаря Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» Валерія Філімоніхіна «Антипольська операція НКВД 1937–1938 рр. на Київщині». Її слухачами стали студенти Університету третього віку «ОЛІМП».
Лектор розповів присутнім про те, що репресії проти поляків з боку більшовиків почались ще у 1918–1920 рр., але тоді вони ще не мали виразного національного спрямування. Після розгрому червоних орд під Варшавою влітку 1920 р., у 1925 р. Й. Сталін розгорнув проти Польщі таємну війну, яка восени 1939 р. переросла у справжню збройну агресію СССР проти Польської держави.
Валерій Філімоніхін звернув увагу присутніх, що у 1920-х рр. польську діаспору, яка проживала на території СССР, сталінський режим намагався «совєтизувати». Зокрема, на Київщині спеціально створили так зв. польський Мархлевський національний район, який влада прагнула представити, як «зразок щасливого життя поляків в країні Рад». Проте «експеримент» провалився, і в 1935 р. Мархлевський район розформували. Валерій Філімоніхін підкреслив, що тільки з Київщини у 1935–1936 рр. депортували 43 тис. поляків.
Лектор зазначив, що у 1933 р. у надрах ҐПУ УССР з’явилась сфабрикована «Справа Польської організації воєнної (П.О.В.)», на підставі якої почались репресії проти українських поляків. Їх продовженням став наказ № 00485 від 11 серпня 1937 р., згідно з яким НКВД розповсюдив «антипольську» операцію на весь СССР. Валерій Філімоніхін ознайомив слухачів із особливостями наказу, котрий передбачав спрощену систему розгляду справ та винесення розстрільних вироків так зв. «двійкою» на підставі коротких довідок про бранців, зібраних у спеціальних альбомах, що надсилались до Москви на затвердження. Він поінформував про наявну на сьогодні статистику жертв «антипольської» та «куркульської» операцій НКВД серед поляків (у 1937–1938 рр. в Україні загинули 46 792, отримали табірні терміни 9 885 поляків). Також у вересні–листопаді 1938 р. поляків розстрілювали за наказом НКВД СССР № 00606, приміром, на Київщині лише за 10 днів у вересні розстріляли 1 621 поляка. Лектор звернув увагу присутніх, що наведені цифри є, вірогідно, заниженими у зв̕язку з відсутністю значної кількості документів в архівах, які або були втрачені під час війни, або залишились у Москві, й українські історики за всі роки так і не отримали до них доступу.
В. Філімоніхін розповів про київські в’язниці НКВД, в яких відбувались масові розстріли репресованих під час Великого терору громадян. Він також коротко зупинився на історії Міжнародного меморіалу жертв тоталітаризму 1937–1941 рр., найбільшого в Україні некрополяжертв масових політичних репресій міжвоєнного періоду. Наприкінці зустрічі лектор відповів на численні запитання присутніх.
