7 червня 2018 року заступник генерального директора з наукової роботи Національного історико-меморіального заповідник “Биківнянські могили” прочитала лекцію для студентів Коледжу Київського інституту інтелектуальної власності і права Національного університету “Одеська юридична академія”.
Присутні дізнались про значення терміна “Розстріляне відродження”, його хронологічні межі та загальні тенденції розвитку української літератури в цей період. Тетяна Шептицька також розповіла про долі найвидатніших представників покоління “Розстріляного відродження”, знищених у Києві в 1937-1941 роках і похованих на таємній спецділянці НКВС у Биківнянському лісі. Окрему увагу вона приділила їхньому внеску в розвиток української культури, зосередившись на новаторських експерименах та сповідуваній філософії життя й творчості. Було простежено ставлення радянської влади до українських літераторів, починаючи від літературної дискусії 1925-1928 років, через процес СВУ і перші арешти 1934 до Великого терору 1937-1938 років. Тетяна Шептицька розповіла про методи, які застосовувало НКВС щодо мистецького середовища – підкуп, стеження, діяльність платних провокаторів і секретних співробітників, фізичне знищення. Студенти довідались про обставини арештів українських письменників, їх поведінку під час допитів, вилучені при обшуках й знищені тексти, інкриміновані звинувачення і обставини реабілітації. Лекторка підкреслила, що переважна більішсть справ репресованих письменників побудована лише на їхніх власних зізнаннях, у справах відсутні докази, а співробітники НКВС із кола друзів чи колег формували численні “антирадянські націоналістичні терористичні організації”.
Студенти також побачили копії документів із архівно-кримінальних справ розстріляних митців.
