25 вересня 2024 р. в Державному закладі професійної (професійно-технічної) освіти зі специфічними умовами навчання «Академія патрульної поліції» для його слухачів відбулась лекція ученого секретаря Заповідника Валерія Філімоніхіна на тему: «Спецділянка НКВС УРСР у Биківнянському лісі – місце таємного поховання жертв політичних репресій 1937–1941 рр.».
На початку зустрічі лектор розповів про історію місцевості, на якій розташовувалася спецділянка, зокрема про те, що з другої половини ХІХ ст. до 1941 р. там знаходилися військові обєкти Київського військового округу, згодом Української військової округи та Київського особливого військового округу, що чекісти використали для конспірування спецділянки. В. Філімоніхін висловив гіпотезу, що різні квартали Биківнянського лісу могли використовуватися каральними органами як таємні місця поховань жертв задовго до створення самої спецділянки. Використовуючи приклади нормативно-розпорядчих документів відповідних органів та установ СРСР, лектор проаналізував порушення під час Великого терору радянського законодавства партійною та енкаведістською верхівкою. В. Філімоніхін розповів про «куркульську» та національні операції НКВС, навівши статистичні дані про кількість розстріляних у 1937–1938 рр. за вказаними операціями жителів Києві та області, яких таємно поховали на території спецділянки.
В. Філімоніхін поінформував присутніх про Катинську трагедію, зокрема про її Український (Київський) слід і тих польських офіцерів, поліцейських, прикордонників, цивільних громадян Польщі, які були розстріляні навесні 1940 р. у Києві та таємно поховані на території спецділянки НКВС у Биківнянського лісі.
Окремою сторінкою лекції стали відомості про пошуки правди щодо Биківнянської трагедії видатними українськими митцями, дисидентами Л. Танюком, А. Горською, В. Симоненком та відомим дослідником Биківнянських поховань М. Лисенком. Наприкінці В. Філімоніхін ознайомив присутніх з історією створення Заповідника та Міжнародного меморіалу жертв тоталітаризму 1937–1941 рр., розташованого на його території, та подарував Академії книгу М. Лисенка «Биківня – наш вічний біль».
