6 серпня 2015 р. у Міністерстві культури України під головуванням Віце-прем’єр-міністра – Міністра культури В’ячеслава Кириленка відбулась нарада з питань діяльності та розвитку Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили».
У нараді взяли участь як представники Міністерства, так і очільники Заповідника, а також провідні українські науковці та громадські діячі.
Своїм баченням напрямків і перспектив розвитку Національного заповідника «Биківнянські могили» поділилися – Перший заступник Міністра Ігор Ліховий, Генеральний директор Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» Богдан Біляшівський, голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович, генеральний директор Національного музею історії України Тетяна Сосновська, голова Київської міської організації Українського добровільного історико-просвітницького правозахисного благодійного товариства «Меморіал» ім. В. Стуса Роман Круцик, директор Державної наукової установи «Енциклопедичне видавництво» Юрій Шаповал, керівник Центру досліджень історико-культурної спадщини України Сергій Кот, український художник-монументаліст Анатолій Гайдамака та колишній політв’язень і правозахисник Олесь Шевченко.
З доповіддю про сучасний стан та проблеми Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» виступив Генеральний директор Богдан Біляшівський. Наголошуючи не лише на «символічному», а й на «матеріальному» та «функціональному» вимірі Биківні, Б. Біляшівський окреслив комплекс невідкладних заходів, які б не лише покращили діяльність Заповідника, сприяли активізації наукових пошуків його співробітників, а й додали «людського» виміру Биківнянській трагедії. Зокрема, він наголосив на необхідності створення повноцінної музейної експозиції на території Заповідника, завершення упорядкування української частини меморіального комплексу тощо.
Ідею створення музейної експозиції в Заповіднику, яка б дозволяла відвідувачам відчути масштаби антиукраїнського терору з боку радянської держави, підтримав В’ячеслав Кириленко.
За підсумками наради було вирішено переглянути концепцію розвитку Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» з огляду на нові вимоги часу, з урахуванням сучасних тенденцій у музейній справі. Зокрема, присутні на нараді погодилися з необхідністю завершити меморіалізацію встановленого списку жертв політичних репресій 1937-41 рр., похованих у Биковнянському лісі, та упорядкувати власне територію заповідника, створити музейні експозиції тощо.
«З огляду на те, що у 2017 році виповнюється 80 років з початку масових розстрілів жертв політичних репресій в Україні розвиток та підвищення якості експозицій Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» набуває особливого значення,» — підсумував Віце-прем’єр-міністр – Міністр культури.