21 листопада 2020 року відбулась ІІ Міжнародна наукова-практична конференція «Місця/місце пам’яті в польсько-українському діалозі порозуміння».
Конференція об’єднала науковців із різних міст України та Польщі, які обговорили питання, пов’язані із специфікою досліджень Катинського злочину, виявленими місцями поховання розстріляних польських офіцерів і цивільних громадян ІІ Речі Посполитої, особливостями меморіалізації місць пам’яті, що стосуються Великого терору й подій Другої світової війни, перспективами українсько-польських взаємин крізь призму таких місць пам’яті.
У роботі конференції взяли участь науковці Заповідника, з вітальним словом і доповідями виступили заступник генерального директора з наукової роботи Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» Тетяна Шептицька, учений секретар Заповідника Валерій Філімоніхін, начальник відділу забезпечення міжнародних взаємозв’язків Ольга Озоліна, старший науковий співробітник Тамара Бойко, науковий співробітник Микола Бривко.
Конференцію відкрив Надзвичайний і повноважний посол Республіки Польща в Україні Бартош Ціхоцький, який у своєму виступі зокрема наголосив на важливості наукових досліджень і відкриття правди про Катиньський злочин для процесів декомунізації, а також для подальшого зміцнення дружніх стосунків між Україною і Польщею.
Виступаючи з вітальним словом заступник генерального директора з наукової роботи Заповідника Тетяна Шептицька підкреслила, що Биківнянська трагедія та Катиньський злочин є тими больовими точками, що об’єднують українців і поляків на сучасному етапі розвитку кожного з народів. Вона зауважила, що обидві держави із різним успіхом пробують вибудовувати політику національної пам’яті довкола цих подій, яка включає як процеси меморіалізації, стимулювання наукових досліджень, так і офіційні державні заходи. Україна та Польща, на думку Тетяни Шептицької, закономірно та справедливо вбачають у підтримці пам’яті про Биківню й Катинь не лише символічну данину невинно убієнним, а й запоруку для постання й розбудови здорового суспільства. Водночас доповідачка зазначила, що зусиль наукової громадськості, родичів репресованих замало для повноцінного осмислення подій Великого терору й Другої світової війни. Вона висловила прохання до державних органів щодо побудови Меморіального музею, присвяченого Биківнянській трагедії. Тетяна Шептицька побажала учасникам конференції плідної роботи, підкресливши, що різні наукові заходи, наукові праці учасників спряють тому, що правда про Биківню й Катинь стає виразнішою, а також убезпечують учасників від міфологізації та деформації історичних подій.
Учений секретар Заповідника Валерій Філімоніхін виступив з доповіддю «Український чи Київський слід Катині? Повертаючись до списку (3435)».Ґрунтуючись на архівних документах, інформації про кількість жертв громадян ІІ Речі Посполитої і місця їх поховань, Валерій Філімоніхін зробив припущення, що кількість жертв Катиньської справи в Україні не обмежується виключно т.зв. Українським катиньським списком. На його думку, гіпотетично цифра розстріляних в Україні на підставі записки Л. Берії і Постанови Політбюро ЦК ВКП(б) від 5 березня 1940 р. може сягати близько 9 тисяч осіб.
Начальник відділу забезпечення міжнародних взаємозв’язків Ольга Озоліна зосередилась на темі цивільних жертв Катиньського злочину, а також ознайомила аудиторію з методологічними підходами, джерельною базою та результатами власних пошуків стосовно окремих фігурантів Українського Катиньського списку.
Старший науковий співробітник Заповідника Тамара Бойко наголосила на тому, що репресії проти поляків в СРСР почались набагато раніше Катиньської справи, і побудувала свою доповідь на розповіді про одну із жертв «польської операції» НКВС 1937р. – Софію Налепинську, відому художницю-графіка, колишню громадянку Польщі і польку за національністю.
Так само науковий співробітник Заповідника Микола Бривко у своєму виступі провів історичну паралель між двома операціями НКВС – польською 1937 р. і Катиньською, – закцентувавши увагу на темі репресій щодо вчителів польської мови, що працювали в школах Київської області.
За результатами роботи конференції буде підготовлено збірник наукових праць, який планується оприлюднити на вебпорталі НБУ імені В. Вернадського.
