11 серпня 1937 року оперативним наказом народного комісара внутрішніх справ СРСР М. Єжова № 00485 ввели в дію т.зв. “Польську операцію” НКВС. До цього наказу долучався закритий лист «Про фашистську-повстанську, шпигунську, диверсійну, пораженську й терористичну діяльність польської розвідки в СРСР» (№ 59098 від 11.08.1937 р.), який роз’яснював мотиви її проведення.
Відповідно до наказу № 00485 «польська операція» спрямовувалась проти місцевих осередків або членів ПОВ («Польської Організації Військової»). В Україні «ПОВ» припинила свою діяльність у 1920-1921 рр., відтак, у 1937 р. жодних осередків «ПОВ» на теренах СРСР просто не існувало. За таких обставин репресії здійснювались в значній мірі, за етнічним принципом.У наказі перераховувались категорії осіб, які підлягали арешту: 1) виявлені у процесі слідства найактивніші члени ПОВ; 2) усі військовополонені польської армії, які залишилися у СРСР; 3) перебіжчики з Польщі, незалежно від часу переходу їх до СРСР; 4) політемігранти та політобміняні з Польщі; 5) колишні члени Польської соціалістичної партії та інших політичних партій; 6) найактивніша частина місцевих антирадянських та націоналістичних елементів польських районів.
Усі заарештовані поділялись на дві категорії: за І-ю категорією – підлягали розстрілу, за ІІ-ю – засуджувались на 5-10 років таборів. Розстрільні рішення за «польською операцією» НКВС переважно ухвалювались вищою двійкою – позасудовим органом, який складався з очільника НКВС і Генерального прокурора СРСР. Вироки виконувались негайно.
Згідно з наявною на сьогодні інформацією, в СРСР у результаті проведення «польської операції» упродовж 1937-1938 рр. заарештовано й засуджено понад 140 тис. осіб, з них майже 78% – розстріляно. Проте серед арештованих та розстріляних протягом виконання наказу № 00485 були не лише поляки, а й представники інших національностей. Поляків протягом Великого терору також репресували на підставі інших наказів. У Києві, за неповними даними, за час проведення «польської операції» 1937-1938 рр. розстріляно щонайменше 5 000 осіб – переважна більшість яких мешканці міста та області.
