Київський адвокат і юрисконсульт Олександр Вікторович Гамерштадт потрапив у лабети операції «Весна», сфабрикованої органами ОҐПУ СССР у 1930–1931 рр., власне на підставі свідчень колишнього колеги, хоча жодного стосунку до військових спеціалістів колишньої царської армії не мав.
Народився Олександр Вікторович у Києві в 1882 р. у родині службовця, мав шведське походження. Вищу освіту отримав на юридичному факультеті Харківського університету. Після закінчення університету працював помічником юрисконсульта у київському технічному бюро «Ольшевич і Кун». Після захоплення більшовиками влади служив у Дорожній профспілці, Реввоєнтрибуналі. Паралельно з основною роботою працював юрисконсультом Генерального консульства Німеччини в Києві, а також з 1923 р. був членом Київської колегії захисників. У 1919 р. та 1931 р. заарештовувався каральними органами ЧК–ҐПУ. У 1922–1923 рр. О. Гамерштадт служив слідчим, затим старшим слідчим Реввоєнтрибуналу Південно-Західної залізниці. Після розформування трибуналу став працювати юрисконсультом в Генеральному консульстві Німеччини.
Операція ОҐПУ СССР «Весна» мала на меті очищення Червоної армії від військових спеціалістів колишньої царської армії. Їх запідозрили в підготовці збройного повстання з метою повалення радянської влади та створення демократичної республіки у випадку успіху повстання. Найбільше арештів відбулося у військових навчальних закладах Москви, Ленінграда, Києва. Тоді ув’язнили більш ніж 2000-х тисяч осіб, переважно цивільних. Зокрема, по Київському сектору ҐПУ наслідком операції «Весна» став арешт 690 військових спеціалістів, з яких чекісти розстріляли 165 військових.
Фактичними підставами для арешту О. Гамерштадта 27 січня 1931 р. співробітниками Третього Київського сектору ҐПУ УССР стали свідчення його колишнього колеги В. Міллеса, який чомусь вважав О. Гамерштадта членом антирадянської військової організації на підставі його розмов на антирадянські теми, які, на думку Міллеса, ідеологічно підходили саме для члена організації. Жодних інших підстав для арешту Гамерштадта у слідства не було.
30 вересня 1931 р. органи ГПУ винесли постанову про зміну запобіжного заходу для О. Гамерштадта. Після звільнення з-під арешту О. Гамерштадту довелося залишити професію юриста і він став працювати водієм.
У 1935 р. Київський відділок Дорожньо-транспортного відділу УГБ НКВД УССР чомусь зробив запит до УНКВД УССР по Київській області щодо наявності компромату на Гамерштадта. У спецархіві НКВД були знайдені матеріали про арешт О. Гамерштадта органами ЧК у серпні 1919 р. Ймовірно, матеріали ЧК, а також його робота юрисконсультом в Генеральному консульстві Німеччини й стали причиною арешту чоловіка 15 грудня 1937 р. органами УНКВД УССР по Київській області за звинуваченням у шпигунській діяльності на користь Німеччини. Жодних доказів його шпигунської діяльності в справі не було.
Постановою комісії при НКВД СССР (двійка) від 19 січня 1938 р. О. Гамерштадта засудили до вищої міри кримінального покарання – розстрілу з конфіскацією особистого майна. Олександра Вікторовича Гамерштадта розстріляли у Києві 29 січня 1938 р. Його реабілітовано у 1957 р.
Валерій Філімоніхін
