1 вересня 2024 на території НІМЗ «Биківнянські могили» вшанували пам’ять жертв Другої світової війни та масових політичних репресій. Саме в цей день у 1939 році нацистські війська здійснили напад на Польщу, розпочавши відлік однієї з найкривавіших війн в Європі ХХ ст.
У церемонії взяли участь Тимчасово повірена у справах Республіки Польща в Україні Аґнєшка Ґуральска, Аташе з питань оборони полковник Даріуш Слота, Консул Республіки Польща в Києві Павел Овад з дружиною, директор Польського Інституту у Києві Ярослав Ґодун, голова Спілки поляків України Леся Єрмак, представники польських культурно-освітніх товариств «Згода», «Білий орел», імені Адама Міцкевича та «Родина» (м. Бровари). Заповідник представляли в. о. генерального директора Богдан Нетреба та учений секретар Валерій Філімоніхін.
Тимчасово повірена у справах Республіки Польща в Україні Аґнєшка Ґуральска підкреслила символізм місця, де відбувалося вшанування. Адже, за її словами, у Биківні поховані ті громадяни Другої Речі Посполитої, які в 1939 році взяли відповідальність за існування своєї держави й боролися на найвищому рівні проти зла. «Ми пам’ятаємо і схиляємо голови перед їхньою жертовністю. Але перебуваючи тут, у Києві, ми так само не можемо не пам’ятати про щоденні обстріли й боротьбу українського народу за свою незалежність. Разом з українцями ми всі є частиною опору агресії, яка закінчиться завдяки спільним нашим зусиллям», – зазначила пані Аґнєшка Ґуральска.
Учений секретар Заповідника Валерій Філімоніхін підкреслив, що захід покликаний вшанувати як громадян Другої Речі Посполитої, розстріляних навесні 1940 року, так і громадян СРСР, знищених упродовж 1937-1938 років. Він зауважив, що сталінський тоталітарний режим бачив особливу загрозу в місцевих поляках, тому доклав великих зусиль для їх ліквідації: за неповними даними, у Биківні поховано понад 4 000 осіб польського походження – мешканців Києва та області. Валерій Філімоніхін наголосив на обов’язку пам’ятати про жертв Великого терору й робити все можливе, аби тоталітаризм не повторився.Присутні поклали квіти та встановили лампадка до братських могил Міжнародного меморіалу жертв тоталітаризму 1937-1941 рр., ушанувавши пам’ять жертв цієї війни та масових репресій, які чинили два тоталітарних режими – нацистський і радянський.
