18 травня 2025 року на території Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» відбулось традиційне загальнодержавне вшанування пам’яті жертв масових політичних репресій комуністичного режиму.
Від імені Президента України Володимира Зеленського було встановлено кошик квітів до Пам’ятника репресованому, що розташований на вході до Заповідника. Також від імені Глави держави встановлено вінки до Братської могили і Польського цвинтаря на Міжнародному меморіалі жертв тоталітаризму 1937-1941 років.
У День пам’яті жертв політичних репресій Биківню відвідали заступниця керівника Офісу Президента України Олена Ковальська і міністр культури та стратегічних комунікацій Микола Точицький, які взяли участь у церемонії покладання квітів. «Биківня – це не просто цвинтар. Це гігантський безіменний меморіал. Сюди вивозили й ховали тих, хто був незручний для тоталітарної радянської влади», – сказала Олена Ковальська. Вона наголосила на тому, що політику СРСР з вбивствами і несвободою продовжує сучасна Росія, і саме тому українця зараз виборюють своє право жити, думати і говорити вільно.
Також у цей день на території Міжнародного меморіалу жертв тоталітаризму 1937-1941 років пройшов спільний Міжрелігійний молитовний захід на вшанування пам’яті жертв політичних репресій комуністичного режиму за участю представників органів влади і громадськості, святих отців, членів Всеукраїнської Ради Церков і Релігійних Організацій.
Захід був організований Українським інститутом національної пам’яті, Державною службою України з етнополітики та свободи совісті та Національним історико-меморіальним заповідником «Биківнянські могили».
Перед початком заходу для відвідувачів, родин репресованих, представників громадськості було презентовано фотодокументальну виставку Заповідника «Жінки в прицілі НКВД», присвячену темі репресованого жіноцтва.
Відкриваючи захід, заступник міністра культури та стратегічних комунікацій України з питань європейської інтеграції Андрій Наджос наголосив на тому, що з 2014 року, з моменту окупації росією Криму, українці вступили в нову фазу боротьби з тоталітаризмом, який, на жаль, нікуди не зник у сучасному світі. На думку Андрія Наджоса, це, очевидно, той шлях, який ми мусимо пройти, аби звільнитися від радянського минулого. «Кожен день війни – це нагадування про те, яку ціну платять українці за те, щоб жити у вільній європейській Україні», – сказав заступник міністра культури та стратегічних комунікацій України з питань євроінтеграції. Він також подякував європейському співтовариству і, зокрема, народу Польщі за спільне вшанування жертв комуністичного режиму.
Тимчасово повірений у справах Республіки Польща в Україні Пьотр Лукасевич підкреслив, що сталінський режим одночасно з гітлерівським здійснив найкривавіші злочини ХХ століття. «Це страшний ліс, страшне місце, де лежать розстріляні українці, німці, поляки, євреї, кожен, хто не підходив тоталітарному режиму. Але наша пам’ять триває і буде тривати, допоки над цим місцем майорять прапори України і Польщі, ми будемо приходити і пам’ятати про всіх убитих сталінізмом, – сказав Пьотр Лукасевич. Він зазначив, що нині пам’ять про минуле поєднується із пам’яттю про героїв сучасної російсько-української війни, які боронять Україну від нового тоталітаризму, від влади Кремля, який є джерело ошуканства, підлості, біди в цілому нашому регіоні. Пьотр Лукасевич наголосив, що Польща підтримуватиме Україну в спільному опорі, аби росія не була в змозі повторити злочини минулого.
Перший заступник Голови Державної служби України з етнополітики та свободи совісті Віктор Войналович зауважив важливість загальнодержавного вшанування пам’яті жертв репресій, яке відбувається щорічно у Биківні та малих «биківнях» по всій Україні, позаяк це свідчить про небайдужість суспільства, його консолідацію в протистоянні злу. «Найболючіше для України та всього вільного світу є те, що на сьогодні всі ці практики сталінського тоталітарного режиму, які втілювалися в життя в 1930-х – 1940-х і пізніше (катування, примушування до громадянства, позвавлення права на життя, свободу слова, свободу віри, вбивства мирних жителів) і нині беруться на озброєння, реалізовуються і не приховуються путінським режимом», – підсумував Віктор Войналович.
Заступник Голови Українського інституту національної пам’яті Володимир Тиліщак підкреслив, що хрести у Биківнянсьому лісі є нагадування про ціну несвободи, яку довелось заплатити за тоталітаризм, за те, що суспільство потрапило в лещата зла. Він провів паралелі між похованнями у Биківнянському лісі та ямами в Бучі й Ізюмі, підвалами Донецька й Луганська, адже для путінського режиму так само нічого не важать людська гідність, свобода, життя, як і для сталінського. «Найкраще, найгідніше вшанування жертв репресій буде тоді, коли буде знищений той режим, які нині підносить на прапори злочинів минулого, який заради своїх імперських цілей приносить у жертву мільйони громадян», – зазначив Володимир Тиліщак.
В.о. генерального директора Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» Богдан Нетреба закцентував на важливості Заповідника як загальнодержавного місця пам’яті. Він зауважив, що запорукою демократичного розвитку України є засудження злочинів сталінізму та збереження пам’яті про його жертв. Богдан Нетреба також підкреслив важливість родинною пам’яті як складової національної: «Протягом довгих років Биківнянський ліс відвідують родичі жертв репресій. Приходять родинами і поодинці, приносять фотографії з родинних альбомів, покладають квіти, оздоблюють рушниками сосни. Їхні сльози, пролиті тут, на місці останнього спочинку дідів і прадідів, тихі розмови під биківнянськими соснами, піднесений настрій поминальних ритуалів – сповнюють це місце невимовною тугою і, одночасно, світом надії. Родинна пам’ять найбільш придатна для засвоєння уроків минулого. Вона є найпершим запобіжником, який не дозволить забути про вчинені радянським режимом злочини, докази яких були приховані під соснами Биківнянського лісу».
З молитовними словами і промовами виступили Станіслав Носов єпископ Української Уніонної Конференції Церкви Адвентистів Сьомого Дня; Владика Авраамій, єпископ Бориспільський, вікарій Київської єпархії, намісник Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври Православної Церкви України; Ігор Бандура, єпископ Всеукраїнського союзу церков євангельських християн баптистів; отець Віталій, канцлер Курії Київсько-Житомирської дієцезії Римсько-Католицької Церкви; Сергій Локшин, заступник старшого єпископа Української Християнської Євангельської Церкви; о. Зеновій Волошин, префект КТДС Української Греко-Католицької Церкви; Юнус Фазаіров, імам, представник Духовного управління мусульман України з міжконфесійних відносин.
Учасники заходу вшанували пам’ять жертв політичних репресій і пам’ять жертв геноциду кримськотатарського народу хвилиною мовчання.
Владика Авраамій, єпископ Бориспільський, вікарій Київської єпархії, намісник Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври Православної Церкви України відслужив літію за невинно убієнними.
Після завершення урочистості відбулося покладання квітів і встановлення лампадок до братських могил Міжнародного меморіалу жертв тоталітаризму 1937-1941 років.
