12 листопада 2024 року Національний історико-меморіальний заповідник «Биківнянські могили», Національний музей літератури України, Українське незалежне видавництво «Смолоскип» і Центральна бібліотека Солом’янки ім. Г. Сковороди провели культурно-мистецький захід, присвячений пам’яті репресованих у 1930-ті роки українських поетів. Цього Його назвою стали рядки Майка Йогансена «Я іду по рейці і хитаюсь, Чи дійду до віку, чи впаду…»

Формально поетичний вечір був присвячений 90-м роковинам т.зв. «Кіровського набору» – репресіям, розпочатим у СРСР Й.Сталіним після вбивства С. Кірова 1 грудня 1934 року. Відкриваючи пам’ятний захід, провідна наукова співробітниця Національного музею літератури України, кандидат філологічних наук Павлина Дунай нагадала про перші розстріли у письменницькому середовищі, коли у грудні 1934 року були страчені відомі діячі української культури Олекса Влизько, Кость Буревій, Тарас та Іван Крушельницькі, Григорій Косинка, Дмитро Фальківський, Михайло Лебединець, Сергій Матяш та інші. Вона підкреслила важливість історичної пам’яті про знищення російськими більшовиками української інтелігенції як виразника національного духу. 

Заступниця генерального директора з наукової роботи НІМЗ «Биківнянські могили», кандидат філологічних Тетяна Шептицька наголосила на зв’язку репресій 1934 року з геноцидною політикою СРСР, яка втілилася у Голодоморі 1932-1933 років, Великому терорі 1937-1938 років та інших процесах. Вона стисло охарактеризувала розмаїте покоління «Розстріляного відродження», звернувши увагу як на їхню трагічну долю, так і яскраву мистецьку спадщину. Тетяна Шептицька нагадала важливість об’єктивного погляду на митців цього покоління, розуміння складного суспільно-політичного контексту, в якому вони жили й творили. 

Тексти репресованих літераторів 1920-1930-х, а також власні твори читали сучасні поети – лауреати премії видавництва «Смолоскип» різних років Олег Коцарев, Дарина Чупат Богдан-Олег Горобчук, Елла Євтушенко. Пісні на вірші поетів «Розстріляного відродження» прозвучали у виконанні барда й композитора Ігоря Якубовського. 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *