3 червня 2021 року у приміщенні Музею книги і друкарства України (м. Київ, вул.. Лаврська, 9) відбулось відкриття фотодокументальної виставки «Розстріляна еліта: Биківнянський вимір», підготовленої науковцями Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили».
Стенди, які розповідають про стан розвитку української культури 30-х років ХХ століття та втрати, яких вона зазнала, органічно вписались в експозицію музею і ще більше підкреслили ключову роль українських інтелектуалів у збереженні національної ідентичностіта намагання (на жаль, вдалі) більшовицької влади знищити фізично і морально провідну верству тогочасного українського суспільства.
Захід відкрив заступник директора з науково-методичної роботи Музею книги і друкарства України Дмитро Палій, який у вітальному слові наголосив на тому, що виставка є дуже важливою і повчальною в наші дні, бо змушує замислитись не лише над масштабом репресій і втрат, які зазнала Україна, але також і над тим, що треба робити, аби подібне більше ніколи не повторилось.
Заступник генерального директора з наукової роботи НІМЗ “Биківнянські могили” Тетяна Шептицька розповіла, як готувалась виставка, а також зупинилась на ролі тогочасної української еліти у формуванні і збереженні національної свідомості, необхідної для виживання кожного народу. “Наслідки планомірного нищення української інтелігенції в сталінський період ми відчуваємо до цього часу”, – підкреслила Тетяна Шептицька і додала, що, хоча виставка презентує лише невеличкий зріз провідної частини українського суспільства 30-х років ХХ століття, вона дає можливість прослідкувати причини, хід і наслідки репресій в цілому. Також Тетяна Шептицька висловила побажання, щоб відвідувачі виставки, так само, як і відвідувачі Заповідника, не лише більше дізнавалися про період сталінських репресій, але й асоціювали “Биківнянські могили” з конкретними іменами і прізвищами.
Голова Державної архівної служби України Анатолій Хромов наголосив на значущості виставок, які створює Заповідник. Окремо він зупинився на тому, як важливо, щоб українське суспільство в цілому і окремі громадяни мали доступ до архівних документів періоду репресій. “Я вважаю, що під час оглядин таких виставок люди ставитимуть собі питання як стосовно долі України в цілому, так і стосовно їхніх власних родин. І знайомство з подібними виставками стане для багатьох поштовхом звернутись до архівів,” – сказав Анатолій Хромов.
Директор Галузевого державного архіву Служби безпеки України Андрій Когут подякував Заповіднику, який вже багато років постійно і інтенсивно співпрацює з ГДА СБУ, а також Музею книги та друкарства за ідею помістити цю виставку в контекст своєї постійної експозиції. “Всі, хто захоплений Книгою як явищем з великої букви розуміють важливість тексту, але ця виставка додає до тексту ще один важливий елемент – контекст епохи, який дає можливість краще зрозуміти тих, хто творив у ті часи і тих, хто творив пізніше. Виставка, зокрема, порушує питання, як читати і розуміти те, що створено в літературі впродовж радянського періоду. Я вдячний за те, що ви додали цей важливий нюанс “, – додав він. Також Андрій Когут зауважив, що вивчення матеріалів архівно-кримінальних справ, в тому числі тих, які використані для виставки, наочно демонструють, як буквально “під копірку” фальшувалися звинувачення.
Директор Архіву національної пам’яті Ігор Кулик наголосив на тому, що подібні виставки протистоять намаганням деяких кіл звинуватити в репресіях лише Сталіна чи його верхівку. “Проте винуватцем злочинів був тоталітарний режим в цілому. І треба пам’ятати, що злочини почались з приходом радянської влади і продовжувались до останніх днів існування СРСР. І виставка в черговий раз нагадує людям про ці злочини. Дуже важливо показувати людям правдиву історію, бо, якщо про це не будемо говорити ми, то завжди знайдуться ті, хто зробить це замість нас. І це буде вже та викривлена історія, яка вигідна їм. Важливість цієї виставки в тому, щоби популяризувати, показувати, відновлювати історичну справедливість на основі не гасел, а конкретних документів. А з документів ми бачимо, що в ті часи у безпеці не був ніхто, не зважаючи на соціальне походження, професію і навіть переконання, бо в якусь ніч до них приїздив “чорний воронок, закидав у в’язницю, де починались тортури і репресії”, – зауважив Ігор Кулик.
Начальник відділу використання інформації документів ЦДАГО України Світлана Власенко зосередилась на тому, яким був і є зараз шлях документа до дослідника, родичів репресованих, самих репресованих, суспільства.
Дослідник масових політичних репресій в Україні старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України Олег Бажан назвав дану експозицією сінергією співпраці Заповідника, Музею книги та друкарства і державних архівів. “Виставка “Розстріляна еліта. Биківнянський вимір” може мати також альтернативну назву – “Нездійснена історія”. Бо ми вже ніколи не зможемо, наприклад, прочитати те, що не встиг написати Михайль Семенко, бо його знищили. Не послухаємо музику Василя Верховинця, не побачимо інших картин Миколи Івасюка… Люди, які створювали витвори мистецтва, працювали в науці і культурі, канули в Лету, хоча могли ще стільки корисного привнести у життя нашої Вітчизни. Цвіт національної культури просто був закатований і закопаний у Биківнянському лісі. Вісім банерів виставки показують нам, як тоталітарний режим буквально обезголовив український народ, надають можливість розкрити механізм і наслідки Великого терору, ” – додав Олег Бажан.
У заході також взяли участь поети і громадські діячі Олеся Григор’єва і Сергій Пантюк, які прочитали свої вірші, присвячені представникам “Розстріляного відродження”.
Протягом заходу Тетяна Шептицька знайомила присутніх з деякими персональними історіями, представленими на банерах. “Ми маємо говорити не тільки про кількість жертв, але й показувати ці “опалені і обрізані крила українського народу”. Українська культура, освіта, наука не знищена. Попри те, що багато творів і праць ми вже ніколи не зможемо побачити, але частина все ж таки залишилась в архівах і музеях. Ми можемо їх відчути, проаналузівати, доторкнутися до них. А теперішнє покоління науковців. музейників, діячів культури підхопило естафету тих, кого радянська влада знищила, і просуває наш спільний український світ далі”, – підсумувала Тетяна Шептицька.
Виставка експонуватиметься у Музеї книги і друкарства України до 3 липня 2021 року.
