15 травня 2019 року напередодні Дня пам’яті жертв політичних репресій у приміщенні Київської міської ради та Київської міської державної адміністрації відкрилася фотодокументальна виставка «Перетинаючи київський Стікс».
Це – спільний проект Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» та Київського міського товариства греків імені Костянтина Іпсіланті. Виставка розповідає про долі київських греків, розстріляних унаслідок проведення «грецької операції» – масових репресій щодо представників грецької спільноти в усіх республіках СРСР. У заході взяли участь співробітники Заповідника та працівники КМДА, представники грецьких культурних товариств, журналісти, зацікавлена громадськість.
Керівник апарату Київської міської державної адміністрації Дмитро Загуменний підкреслив, що метою подібних проектів є не лише вшанування пам’яті загиблих, а й прагнення зробити все, аби унеможливити повторення подібних злочинів. Він зазначив: «У ХХ столітті, на жаль, було дуже багато темних сторінок в історії України. Політичні амбіції зумовили те, що велика кількість українців, національних меншин, які проживали на території України, без суду та слідства були знищенні задля певних політичних цілей – встановлення комуністичної ідеології. Ця трагедія, яка не проходить безслідно, болить нам незважаючи на те, що пройшло не одне покоління».
Генеральний директор Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» Богдан Біляшівський подякував партнерам і усім присутнім за увагу до трагічних сторінок української історії. Розповівши про «грецьку операцію» НКВС, яка була запроваджена телефонограмою наркома внутрішніх справ СРСР М. Єжова № 50215 від 11 грудня 1937 року, вказав, що опосередкованою причиною репресування греків стало встановлення в Греції монархічного ладу, який сприймався в СРСР як ворожий. Богдан Біляшівський також зазначив, що відсоток розстрільних рішень за цією операцією був одним із найбільших з-поміж інших операцій за національними лінями. В України за «грецькою операцією» НКВС було репресовано від 7,5 до 10 тис. осіб. Генеральний директор Заповідника наголосив: «Метою виставки було привернути увагу не до валу справ і не до високої статистики, а до живих людей. Тому, окрім матеріалів із архівно-кримінальних справ репресованих греків, ми також подали особисту інформацію, на кому вони були одружені, скільки дітей мали. Маловідомі сюжети дозволяють показати правду, яка приховувалась десятиліттями, показати, як репресії зачепили і членів родин. Подібні історії мають бути дієвим запобіжником проти уславлення й відновлення тоталітаризму».
Заступник генерального директора з наукової роботи Заповідника Тетяна Шептицька розповіла про етапи створення виставки, принципи компонування матеріалу, кольорове та стилістичне вирішення банерів і окремі історії репресованих греків.
Микола Корецький, голова Київського міського товариства греків імені Костянтина Іпсіланті, звернув увагу на збереження родової та національної пам’яті та підкреслив необхідність продовження в Україні декомунізації та відкриття архівів.
