24 квітня 2019 року в Національному музеї історії України відбулась презентація фотодокументальної виставки «Розстріляна еліта: Биківнянський вимір». У презентації взяли участь генеральний директор «Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» Богдан Біляшівський, заступник директора Галузевого державного архіву Служби безпеки України Анатолій Хромов, старший науковий співробітник Інституту історії НАН України, відповідальний секретар редколегії науково-документальної серії книг «Реабілітовані історією» Роман Подкур, заступник генерального директора з наукової роботи Заповідника Тетяна Шептицька, наукові співробітники Національного музею історії України, журналісти, зацікавлена громадськість.
Виставка розповідає про життєвий шлях, творчий доробок, обставини арешту і розстрілу представників творчих та інтелектуальних кіл тогочасного українського суспільства. Зокрема, письменників – Юрія Вухналя, Михайля Семенка, Мирослави Сопілки, художників – Миколи Івасюка, Володимира Гагенмейстера, Василя Седляра, акторів і режисерів Януарія Бортника, Сергія Каргальського, композитора й диригента Василя Верховинця, науковців – Івана Миронівського, Олександра Пучківського, Гната Ручка, археолога Трохима Теслі, етнографів і музейних працівниць Лідії Шульгіної, Ніни Заглади, військових – Лазаря Устименка, Антона Борисенка, які були знищені у в’язницях НКВС у Києві та поховані на території таємної спецділянки у Биківнянському лісі.
Також на виставці представлені праці репресованих радянською владою вчених-археологів М. Макаренка, А. Левковича, лист дружини вченого-археолога М. Ернста до Л. Берії про безпідставність звинувачень щодо її чоловіка, рукопис та особисті речі Остапа Вишні, тростина Митрополита УАПЦ В. Липківського, а також особисті речі репресованих військових із фондів НМІУ.
У вітальному слові провідний науковий співробітник відділу історії України у ХХ століття НМІУ Богдан Скопненко підкреслив важливість проведення таких виставок, розповів про її експонати і висловив надію на подальше плідне співробітництво Заповідника і НМІУ.
Генеральний директор Заповідника Богдан Біляшівський наголосив на актуальності та необхідності повернення нашому суспільству забутих сторінок недавнього минулого. Він підкреслив провідну роль українських інтелектуалів у збереженні національної ідентичності в часи глобальних соціокультурних змін і зауважив, що цілком логічно, що більшовицька влада, прагнучи остаточно утвердитись в Україні, запланувала ліквідацію її провідної верстви шляхом репресій або заміни на лояльніших діячів із відповідною «правильною» біографією. Також Богдан Біляшівський висловив подяку партнерам презентації – Національному музею історії України таусім установам, які сприяли роботі над створенням виставки, зокрема Галузевому державному архіву Служби безпеки України, Центральному державному архіву громадських об’єднань України, Центральному державному кінофотофоноархіву України імені Г. С. Пшеничного та ін.
Заступник директора Галузевого державного архіву Служби безпеки України Анатолій Хромов наголосив на тому, що подібні виставки сприяють відкриттю правди про радянські часи, а також поверненню пам’яті про жертв тоталітарного режиму. Також він запросив активніше звертатися до архівів, більше дізнаватися про минуле своїх рідних та України з першоджерел.
Роман Подкур зазначив, що подібні заходи дають можливість людям ознайомитися з тим пластом радянської історії, який майже сто років ховався в архівних документах. «Це – момент переходу академічних знань у широкі маси. А без знань нашої справжньої історії ми ніколи не побудуємо громадянське суспільство», – сказав він.
Заступник генерального директора Заповідника Тетяна Шептицька зазначила, що презентована виставки через стислі особисті історії видатних українців показує суспільно-політичні процеси, що відбувались в Україні у період Великого терору.
Після офіційної частини присутні мали змогу детально ознайомитися з матеріалами виставки і поспілкуватися.
