25 жовтня 2018 року у Хмельницькому обласному літературному музеї відбулось відкриття розширеної версії фотодокументальної виставки «Слово, обірване у Биківні». На 10 планшетах представлені долі 28 представників покоління «Розстріляного відродження», знищених упродовж 1937 – 1940 років у в’язницях НКВС УРСР у Києві та похованих на території таємної спецділянки у Биківнянському лісі.
На відкритті виставки директор Хмельницького обласного літературного музею Василь Горбатюк підкреслив, що у 1930-х роках відбулось кілька хвиль знищення українців: у 1933 – виморили голодом селянство, а в період Великого терору репресій зазнали представники творчої еліти. Трагічною сторінкою в українській культури став Сандармох (Карелія, Російська Федерація), в якому розстріляли 1111 осіб. В Україні масовим місцем поховання жертв сталінських репресій є Биківнянські могили, пам’ять про які є важливою як для сучасників, так і для майбутніх поколінь.
Генеральний директор Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» Богдан Біляшівський щиро подякував дирекції музею та співорганізаторам виставки – Українському незалежному видавництву «Смолоскип» за підтримку проекту. Він наголосив, що виставка розповідає про представників тогочасного літературного процесу (письменників, перекладачів, критиків, літературних редакторів), які мали різні біографії, різні політичні погляди, різний рівень таланту, й водночас показує той масштаб втрат, котрих зазнали українці у галузі культури. Серед персонажів виставки бачимо як онуку Михайла Старицького – Вероніку Черняхівську, у перекладах якої досі читаємо англійську та французьку класику, потужних гумористів і сатириків Юрія Вухналя, Юхима Ґедзя, так і партійного функціонера, автора соцреалістичних текстів – Івана Кулика, голову Спілки письменників України. Богдан Біляшівський розповів присутнім про суспільний та політичний контекст Великого терору, «ліміти» НКВС на розстріли та заслання у рамках виконання так званої «куркульської операції». Окремо він звернув увага на історію створення та функціонування у Биківнянському лісі таємної спецділянки НКВС УРСР. Биківнянський мартиролог потребує ще глибокого вивчення, адже в ньому представлені всі соціальні прошарки тогочасного українського суспільства. Під знищення більшовицькою владою потрапити як звичайні люди – робітники, селяни, вчителі, так і письменники як найбільш вільнодумний і творчий прошарок.
Заступник генерального директора з наукової роботи Тетяна Шептицька поінформувала присутніх про концепцію виставки, символіку її візуального вирішення, особливості й складності підготовки. Вона також ознайомила відвідувачів виставки зі звинуваченнями, котрі висувались українським літераторам під час арешту; способами поводження слідчих НКВС із репресованими; неузгодженостями, що трапляються в архівно-кримінальних справах розстріляних митців, а також бездоказовістю або сфальсифікованістю самих справ. Окрему увагу вона приділила особистим історіям українських футуристів, знищених за участь у терористичній організації (М. Семенко, А. Махайлюк, М. Скуба, І. Маловічко, В. Ярошенко); долі Володимира Юринця як секретного співробітника НКВС, історії Мирослави Сопілки, письменниці, котра повіривши радянським ідеалам, приїхала в СРСР і була розстріляна як «польська шпигунка».
Письменник, доктор філологічних наука, професор Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії Віталій Мацько розповів про зустрічі із письменниками, які пережили період Великого терору (Кость Гордієнко, Василь Минко) і залишили свідчення про арешти колег по перу, «рознарядки», які справді існували, діяльність співробітників ДПУ.
У відкритті виставки взяли участь студенти-філологи Хмельницького національного університету, Хмельницького інституту соціальних технологій Університету «Україна», Хмельницької гімназії №1, члени Хмельницької обласної організації Національної спілки письменників України, громадські активісти.
Після офіційного відкриття відбулась кураторська екскурсія виставкою “Слово, обірване у Биківні”, яку провела заступник генерального директора з наукової роботи Тетяна Шептицька.
