17 травня 2026 року в Україні відзначають День пам’яті жертв політичних репресій.
У цей день Президент України Володимир Зеленський та перша леді Олена Зеленська відвідали Національний історико-меморіальний заповідник «Биківнянські могили», де вшанували жертв політичних репресій покладанням квітів до братських могил Міжнародного меморіалу жертв тоталітаризму 1937 – 1941 років
«Зараз, коли тисячі наших людей – військовополонених та цивільних в’язнів – залишаються в російській неволі і проходять через такі ж випробування, важливо не забувати про це. Потрібно на всіх рівнях докладати необхідних зусиль, щоб повернути кожного та кожну. І обовʼязково – щоб справедливість була і злочинці відповідали за свої вчинки. У вільного світу достатньо сили, щоб це забезпечити», – зазначили Президент та перша леді в соціальних мережах.
Також у цей день на території Міжнародного меморіалу жертв тоталітаризму 1937 – 1941 років пройшов спільний Міжрелігійний молитовний захід на вшанування пам’яті жертв політичних репресій за участю представників органів влади, святих отців, членів Всеукраїнської Ради Церков і Релігійних Організацій, громадськості. Захід був організований Українським інститутом національної пам’яті, Державною службою України з етнополітики та свободи совісті та Національним історико-меморіальним заповідником «Биківнянські могили».
Перед початком заходу для відвідувачів, родин репресованих, представників громадськості було представлено фотодокументальну виставку Заповідника «Зберігаючи памʼять… Биківня», присвячену історії розвитку та становлення Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили». Виставка створена з нагоди 25-річчя Заповідника.
Відкриваючи спільний Міжрелігійний молитовний захід на вшанування пам’яті жертв політичних репресій, Голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров підкреслив подібність Биківнянських могил до масових поховань в Ізюмському лісі й зазначив, що це є важливим нагадуванням не лише про події 1937 – 1941 років і те, що їм передувало, а і про важливість протистояння тому злу, яке несуть на нашу землю росіяни. «Хто ці люди, які спочивають тут? В першу чергу, це ті, хто пам’ятали боротьбу за незалежну Україну, …могли про неї засвідчити і говорити… У кожного з тих, хто накарбований на цих плитах, … один і той самий вирок – вони загинули через панування на цій землі росіян. Окупант буде діяти завжди так, як він діяв в 1937 – 1941 роках тут, так, як він зробив в Ізюмі, так, як він зробив в Бучі. Це окупант…».
Перший заступник Міністра культури України Іван Вербицький у своєму виступі зазначив, що перед церемонією було чути роботу ППО і ці дрони мали ту саму мету, що й сталінські злочини, – знищити українську державність та ідентичність, знищити свободу і права людини. «У Биківні немає розстрілів тільки тому, що тут діє Українська держава, яку захищає Українське військо. І тому нам сьогодні дуже зрозуміло, що тут відбувалося, і чому ми повинні вшановувати памʼять людей, які тут загинули. Бо сьогодні ці злочини знову повторюються…».
Перший заступник Голови Державної служби України з етнополітики та свободи совісті Віктор Войналович нагадав про те, що в ці дні Україна також вшановує памʼять жертв геноциду кримськотатарського народу. «Аналізуючи всі ці події і процеси, ми маємо вкотре усвідомлювати, що в основі всіх цих подій, всіх цих трагедій лежала одна мета, одна система, діяли одні ті самі механізми. …Визначальною рисою цих подій є нехтування фундаментальними, базовими цінностями, які ми маємо зберігати і які ми маємо охороняти. Насамперед мова йде про право людини на життя. І саме цією базовою цінністю сталінський режим нехтував», – підкреслив наприкінці своєї промови Віктор Войналович.
Про важливість єдності українців і поляків, та спільність злочину радянського режиму проти обох народів наголосив у своїй промові Тимчасово повірений у справах Республіки Польща в Україні Пьотр Лукасевич.
Перший заступник генерального директора – В.о. генерального директора НІМЗ«Биківнянські могили» Богдан Нетреба закцентував увагу присутніх на важливості Заповідника як загальнодержавного місця пам’яті, який єднає спільною пам’яттю, повагою до загиблих і водночас є нагадуванням про спільного ворога – імперську Москву. Крім того, він наголосив на важливості родинної пам’яті для запобігання повторенню національних трагедій: «Родинна пам’ять найбільш придатна для засвоєння уроків минулого. Вона є найпершим запобіжником, який не дозволить забути про вчинені радянським режимом злочини, докази яких були приховані під соснами Биківнянського лісу».
З молитовними словами і промовами під час заходу виступили єпископ Єврем, вікарій Київської єпархії Православної Церкви України; старший єпископ Української Євангельської церкви Олександр Зайцев; єпископ Маркос Оганесян, глава Української єпархії Вірменської апостольської церкви; отець Інокентій Волошин, помічник ректора з формаційної праці Української греко-католицької церкви; єпископ Римсько-католицької церкви Олександр Язловецький; єпископ Української Уніонної Конференції Церкви Адвентистів Сьомого Дня Станіслав Носов; пастор, виконавчий секретар Всеукраїнського Союзу Церков Євангельських Християн-Баптистів Володимир Кондор.
Після завершення урочистості відбулося покладання квітів і встановлення лампадок до братських могил Міжнародного меморіалу жертв тоталітаризму 1937 – 1941 років.
Фото Зінченко Ірина (НІМЗ «Биківнянські могили»), Ференець Вікторія (УІНП), Пресслужба Президента України.
