22 жовтня 2026 року НІМЗ «Биківнянські могили» спільно з партнерами Українським інститутом національної пам’яті, Інститутом історії України НАН України та Галузевим державним архівом СБУ організували й провели Міжнародну наукову конференцію «Биківнянський злочин: механізм убивства, виконавці, жертви, комеморіація», присвячену 25-річчю створення Заповідника. До роботи конференції долучилися дослідники з різних міст України (Київ, Одеса, Суми, Рівне, Богуслав), митці, медійники, колеги з Польщі та Чехії.
Відкриваючи конференцію, Голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров наголосив на важливості підтримки діяльності Заповідника як з боку УІНП, так і держави загалом. Він проанонсував плани щодо продовження досліджень Биківнянського некрополя й зокрема відновлення пошукових робіт на території Биківнянського лісу, оскільки память про людей, що стали жертвами комуністичного режиму, потребує належного пошанування й організаційної та фінансової підтримки.
Директор Інституту історії України НАН України Олександр Рубльов підкреслив, що наукові конференції, присвячені викриттю злочинів комуністичного тоталітарного режиму, мають значення не лише з дослідницького, а й зі світоглядного та морально-етичного погляду. На його думку, поширення інформації про загрози тоталітаризму та методи дії репресивної системи мають запобігти відтворення таких практик у майбутньому.
Заступниця генерального директора з наукової роботи НІМЗ «Биківнянські могили» Тетяна Шептицька розповіла про традиційні види науково-дослідної роботи установи, одним із яких є проведення наукових конференцій та круглих столів. Вона пояснила, чому цьогоріч був зміщений акцент на поняття «Биківнянський злочин», адже йдеться про системні репресивні процеси, свідомі рішення органів держвлади й конкретних виконавців. У своїй доповіді Тетяна Шептицька проаналізувала різні етапи діяльності Заповідника та вплив на його створення, становлення та функціонування стану меморіальної політики в державі та актуальної суспільно-політичної та економічної ситуації. Вона також окремлила стратегічні й тактичні цілі, на досягнення яких спрямовує зусилля колетив Заповідника.
Директор Галузевого державного архіву СБУ Андрій Когут наголосив на важливості архівних документів колишніх спецслужб, які можна використовувати не лише для встановлення імен репресованих чи підготовці виступів, а й для розуміння того, як функціонувала тоталітарна система та чому масові політичні репресії стали можливими.
З вітальним словом від імені Посольства Республіки Польща в Україні виступив керівник політичного відділення Ян Каліновський. Від підкреслив важливість Биківні для української та польської історичної пам’яті й нагадав, що за статистикою стоять конкретні людські долі й трагедії родин, які десятиліттями були позбавлені правди про своїх близьких.
Під час роботи конференції доповідачі розглянули Биківнянський злочин та інші таємні операції НКВД крізь призму статистики й механіки їх реалізації (А.Когут, О. Полідович), у зв’язку з Катинським розстрілом (Ю. Шаповал, А. Амонс, Р. Давидюк), у контексті виконавців злочинів комуністичного режиму (Р. Подкур, А. Жив’юк, О. Іщук) та ін. Окрема частина доповідей стосувалася репресій у Києві та на Київщині за національними лініями (О. Бажан, Т. Лавренчук) та інших гучних справ першої половини ХХ ст. (І. Галак, О. Сушко), а також постатей Биківнянського некрополя (Г. Дюговська, М. Бривко). Також була розглянута сучасна наукова та культурно-освітня діяльність заповідника на прикладах міжінституційної взаємодії не лише з архівними установами, а й іншими закладами культури України (О. Міхно).
З великою вдячністю за багаторічну співпрацю Заповідник презентував установам-співоргвнізаторам конференції блок марок, випущений до свого 25-річчя.
Фото – НІМЗ “Биківнянські могили”, УІНП.
