До Дня Української Державності 28 липня 2022 року в Національному історико-меморіальному заповіднику «Биківнянські могили» відбулося відкриття фотодокументальної виставки «Сини волі в часи несвободи», присвяченої репресованим діячам Української революції 1917–1921 рр., похованим на території Заповідника. У зв’язку з питаннями безпеки відкриття виставки відбулося у форматі онлайн.
У вітальному слові заступник генерального директора з наукової роботи НІМЗ «Биківнянські могили» Тетяна Шептицька розповіла про ідею створення нового виставкового проєкту, його концептуальні засади, принципи добору ілюстративного матеріалу тощо.
Завідувач відділу «Джерелознавства новітньої історії України» Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України, професор, доктор історичних наук Валентина Піскун підкреслила важливість переосмислення подій Української революції 1917-1921 рр. на основі нововідкритих джерел не лише заради розуміння об’єктивної картини того часу, а й задля боротьби з російськими наративами, оцінками лідерів Української держави, накинутими ззовні історичними схемами. Вона актуалізувала питання самоорганізації українців як спільноти у період 1917-1921 рр., обраних способів поводження і життєвого вибору кожної конкретної людини в епохальних обставинах. До безумовних переваг виставки Валентина Піскун зарахувала показ тяглості української держави, незалежно від зміни форм правління, адже у проєкті представлені досить різні персоналії, що працювали, робили кар’єру у структурах УНР, Гетьманської держави П. Скоропадського, Директорії, розбудовуючи суспільно важливі інституції.
Науковий співробітник відділу історії Української революції 1917-1921 рр. Інституту історії України НАН України, кандидат історичних наук, Галина Басара-Тиліщак підкреслила доцільність і своєчасність нової виставки Заповідника, яка актуалізує тему Української революції 1917-1921 рр. та знайомить громадськість із невідомими для загалу постатями цього періоду й унікальними архівними документами. На її думку, персоналізація революційного виміру сприятиме більшому розумінню процесів Української революції 1917-1921 рр., а оприлюдненні матеріали архівно-кримінальних справ репресованих діячів дозволять суттєво уточнити біографічний фактаж.
Заступник генерального директора з наукової роботи НІМЗ «Биківнянські могили», кандидат філологічних наук Тетяна Шептицька зазначила, що у добу Великого терору 1937–1938 рр. робота у структурах УНР або Гетьманської Держави, участь у визвольних змаганнях або повстанських рухах, симпатія до того або іншого політичного діяча перетворювалися на докази «провини заарештованого» і часто вартували йому життя. Значна кількість подібних свідчень і «зізнань», за її словами, спонукали Заповідник окремо дослідити постаті Биківнянського мартиролога, причетні до подій Української революції 1917-1921 рр. Результатом багаторічних напрацювань, ускладнених пандемією й воєнними діями, стала виставка «Сини волі в часи несвободи». Тетяна Шептицька розкрила закладену у візуальному оформленні й назві символіку, наголосивши, що поразка національно-визвольної боротьби українців та окупація території країни більшовицькими військами призвели до формування тотального простору несвободи, кривавим виявом якої масові політичні репресії 1930-х років.
Завдяки підготовлені презентації, учасники онлайн-відкриття змогли ознайомитися з деякими представленими на виставці особистостями. Зокрема, дізнатися про життєвий шлях і обставини загибелі Теофана Черкаського, міністра преси і пропаганди УНР, Юхима Калішевського, церковного діяча, єпископа УАПЦ, Захара Миколенка, військовика, учасника Медвинського антибільшовицького повстання.
