У демократичному світі дивує той факт, що людину можуть звинуватити й засудити на смерть за читання газет іншої країни чи іншою мовою, листування з родичами закордоном, або відвідування посольства. Та у добу Великого терору1937-1938 років це було щоденною практикою…

Під час Великого терору масові політичні репресії здійснювались проти майже всіх соціальних верств і етнічних груп населення СРСР. Для реалізації такої політики, окрім оперативного наказу № 00447, було ухвалено кілька десятків рішень (наказів, директив, телеграм) стосовно операцій за національними лініями. Однією з них стала і «грецька операція НКВС», започаткована директивою наркома внутрішніх справ СРСР М. Єжова 11 грудня 1937 року та спрямована на репресування представників грецької національності. Не оминула хвиля арештів і греків Києва, громада яких станом на 1926 рік складалася лише з 289 осіб і була однією з найстаріших у місті. У ніч з 15 на 16 грудня 1937 року було заарештовано щонайменше 22 грека, у тому числі й 14 підданих Греції. Серед арештованих опинився і швейцар їдальні «Харчоторгу» міста Києва Георгій Дмитрович Емірзіаді.

Георгій Емерзіаді народився у квітні 1893 року в Афінах у селянській родині. Молодих хлопець, шукаючи роботу, в 1917 році переїжджає до України в пошуках кращого життя, де згодом одружується. На момент арешту Георгій Дмитрович разом із дружиною Олександрою Іванівною виховував двох неповнолітніх дітей  – дочку Марію і сина Миколу.

Співробітники НКВС звинуватили Георгія Дмитровича у контрреволюційній націоналістичній діяльності, доказами чого стало відвідування посольства Греції у Москві (про що він сам вказував), листування з родичами у Греції та «читання буржуазних газет грецькою мовою», в яких начебто розповсюджувались провокаційні чутки про життя в СРСР та вихвалявся фашистський устрій. Самі ці читання, на думку НКВС, відбувались у Будинку народів Сходу або на приватних квартирах місцевих греків. Сам Георгій Емерзіаді на допитах заперечував будь-яку контрреволюційну діяльність.

У матеріалах архівно-кримінальної справи Георгія Емерзіаді дійсно зберігаються т.зв. «буржуазні» грецькі газети. Та під час реабілітації Георгія Дмитровича у 1961 році його дружина Олександра Іванівна свідчила, що у її чоловіка жодних газет не було, і під час обшуку їх не вилучали. Про відсутність таких газет і фактів подібних читань говорили й інші свідки, зокрема, колишній директор Будинку народів Сходу. Крім того, зміст статей цих грецьких «буржуазних» газет, за експертною оцінкою перекладача, жодного антирадянського матеріалу чи вихваляння фашизму не містив.

Та все ж ці фальсифіковані докази дали змогу репресивним органам засудити Г. Емірзіаді на підставі директиви НКВС СРСР № 50215 від 11.12.1937 постановою вищої двійки до розстрілу.  Вирок був виконаний у Києві 25 лютого 1938 року.

17 листопада 1961 році Георгія Дмитровича Емірзіадіта сама радянська влада реабілітувала, знявши усі звинувачення.

Микола Бривко

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *