24 жовтня 2023 року Національний історико-меморіальний заповідник «Биківнянські могили» провів онлайн-презентацію першої частини бібліографічного покажчика «Биківня – територія пам’яті», підготовленого науковцями установи в рамках великого проєкту, покликаного узагальнити напрацювання наукової і журналістської спільноти з Биківнянської тематики.
Заступник генерального директора з наукової роботи Заповідника, кандидат філологічних наук Тетяна Шептицька розповіла про важливість цього видання для подальшого розвитку наукових досліджень, присвячених Биківнянській трагедії. На її думку, перевірена й структурована інформацію про публікації 1941-1991 років полегшить ученим пошук і дозволить відтворити довгий шлях відкриття правди про Биківню й злочини комунізму. Тетяна Шептицька зазначила, що покажчик є своєрідним «документом доби», бо ілюструє зміни, які відбувалися в політичному житті й суспільній свідомості українців, коли на зміну інформаційному проваллю радянської доби наприкінці 1980-х – початку 1990-х років приходить спалах зацікавленості Биківнею. Велика кількість журналістських публікацій, що з’явилися на хвилі перебудови й загальної демократизації, за її словами, засвідчили, що з народної пам’яті нікуди не ділося бажання дізнатися правду про Биківнянську трагедію. Тетяна Шептицька також зауважила, що колектив Заповідника наразі працює над наступними частинами покажчика.
Заступник Голови Українського інституту національної пам’яті, кандидат історичних наук Володимир Тиліщак підкреслив вагоме значення бібліографічного покажчика «Биківня – територія пам’яті» для історичної науки загалом і для формування джерельної бази з цієї теми. Водночас він наголосив, що видання такого посібника у непростий воєнний час є свідченням того, що Заповідник плідно працює і має успіхи у своїй діяльності.
Старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України, кандидат історичних наук Роман Подкур зазначив, що наукова спільнота давно чекала і потребувала подібного бібліографічного покажчика, оскільки він дає можливість побачити як рівень розробки теми, так і витоки й першоджерела окремих даних чи суспільних уявлень про Биківнянські поховання. Він також звернув увагу, що покажчик умістив українські публікації, а також статті, що з’являлися під час нацистської окупації України та у повоєнний час в українській діаспорі. На думку Романа Подкура, видання дозволяє побачити масштаби Биківнянського злочину і порівняти його зі злочинами сучасного російського тоталітарного режиму.
Провідний бібліограф Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого Ксенія Купчик вказала на кропітку роботу Заповідника у відновленні історичної та культурної пам’яті про період політичних репресій 1930-х років, коли репресивна машина цілеспрямовано знищувала видатних діячів культури, науки, історії і цивільних громадян. Вона звернула увагу й на практичне значення бібліографічного покажчика, який полегшить пошук інформації тим, хто цікавиться спецділянкою НКВС у Биківні. Ксенія Купчик також згадала про видання НБУ імені Ярослава Мудрого, в яких використані дослідження науковців Заповідника.
Відповідальний за випуск бібліографічного покажчика, науковий співробітник Заповідника, доктор філософії (PhD) Микола Бривко розповів про мету створення бібліографічного покажчика та принципи структурування джерел: до видання увійшли статті, що з’являлися друком у 1941-1991 рр. на теренах України й за її межами, українською або російською мовою. Він наголосив на деяких «родзинках» видання, зокрема, додатках із ілюстраціями, текстами перших публікацій про Биківнянські поховання.
На завершення презентації заступник генерального директора з наукової роботи Заповідника Тетяна Шептицька подякувала колективу упорядників за кропітку роботу й закликала всіх зацікавлених ознайомитися з покажчиком, який переданий у провідні бібліотеки Києва.
