20 січня 2025 року не стало Мечислава Ґури, археолога, науковця, справжнього друга України, багаторічного учасника українсько-польської археологічної експедиції в Биківні.
Мечислав Ґура народився 1 січня 1948 року в м. Ленчиця (Польща). У 1970 р. закінчив Лодзький університет, здобувши фах археолога. З 1969 р. працював у Музеї археології та етнографії в Лодзі. Ще студентом, у часи Польської народної республіки, у 1968 р. взяв участь в сидячому страйку на філософсько-історичному факультеті Лодзького університету та мітингу перед його бібліотекою. З 1970 р. був співорганізатором щорічної наукової звітної сесії Лодзького археологічного центру. У вересні 1980 року долучився до діяльності незалежної профспілки «Солідарність», був членом Установчого комітету. Після введення 13 грудня 1981 р. у Польщі воєнного стану став співорганізатором Святих Мес за Батьківщину, незалежних виставок на історичну тематику в каплиці Святого Христофора при єзуїтському костелі в Лодзі.
Мечислав Ґура запам’ятався як великий поборник демократії, виступивши співавтором листа працівників музею до Сейму ПНР з вимогою звільнити з-під варти місцевих керівників «Солідарності». У 1982 р. пан Мечислав написав лист протесту проти відсторонення професора С. Лоренца з посади директора Національного музею у Варшаві. У 1984–1989 рр. Мечислав Ґура продовжував брати активну участь у спілці «Солідарність» як співробітник RKW (Регіональної виконавчої комісії) та нелегальний кур’єр незалежних видань за маршрутом Варшава-Лодзь. Після повалення комуністичного режиму в Польщі пан Ґура приєднався до розбудови демократичних інституцій в країні, зокрема, у 1992–1995 рр. був делегатом WZD (Вільного зібрання делегатів) Лодзького регіону та членом програмних комітетів.
1990-ті й 2000-ні роки позначені його великою роботою як археолога й дослідника. У 1994–1995 рр. він – заступник керівника досліджень та ексгумаційних робіт на цвинтарі жертв радянського тоталітаризму в Харкові; у 1997 р. – учасник двох археологічних експедицій у Володимирі-Волинському (нині м. Володимир) на місці виявлення масових поховань польських офіцерів, убитих НКВД після 17 вересня 1939 року. У 1997–1998 рр. Мечислав Ґура – заступник керівника ексгумаційних робіт на Польському військовому меморіалу у Львові (цвинтарі «Орлята»), у 1997–2001 рр. – заступник керівника ексгумаційних робіт із урядових досліджень нацистських таборів смерті в Белжці та Собіборі. У 1999 р. на прохання урядів України та Польщі брав участь в археологічних та ексгумаційних роботах на могилах вояків УПА в Бірчі поблизу Перемишля.
У 2001–2006 та 2011–2012 рр. Мечислав Ґура – заступник керівника пошуково-ексгумаційних робіт у Биківні під Києвом, де польські та українські археологи спільно шукали сліди сталінських злочинів проти громадян УРСР і Другої Речі Посполитої. З Биківнею пана Мечислава пов’язала і особиста історія: до кола Биківнянських жертв належить і його близький родич – поручик Юзеф Корнат, син Казимира. Востаннє археолог побував з візитом на території НІМЗ «Биківнянські могили» в 2019 р.
Також Мечислав Ґура – член Наукового товариства польських археологів, філії Польсько-японського товариства, віце-президент Правління Федерації Родин Катинських (2002–2007), автор 32 наукових праць в галузі археології та історії. В останні роки працював заступником директора, директором Музею традицій незалежності – філіалу Музею мучеництва Радогощ в Лодзі.
Нагороджений багатьма державними відзнаками Республіки Польща зокрема, медаллю за Незалежність Польщі та права людини (2001), Золотим Хрестом за Заслуги (2002), медаллю «Pro Memoria».
Валерій Філімоніхін
