На цвинтарі у Биківні поруч з українцями та представниками інших народів спочивають також дві тисячі поляків з так званого «українського катинського списку»
21 вересня у Биківні під Києвом відкрито Польський військовий цвинтар. Тут спочивають близько 2 тисяч поляків, розстріляних 1940 року загонами НКВС за наказом Сталіна. Нагадаємо, що меморіал у Биківні – це четвертий «катинський цвинтар», після кладовищ у Катинському лісі, Мєдному (Росія) та Харкові-П’ятихатках. Весною 1940 року жертвами НКВС загалом стали понад 22 тисячі польських полонених, захоплених у неволю після наступу СРСР на Польщу. Ця трагедія ввійшла до історії як Катинський злочин.
Присутні на урочистості в Биківнянському лісі вшанували пам’ять жертв хвилиною мовчання та молитвою. В церемонії відкриття польського цвинтаря взяли участь президенти Польщі та України, які засудили сталінський терор.
Важко передати словами то, що ми поляки відчуваємо в такому винятковому місці і в такий винятковий момент, – заявив президент Польщі Броніслав Коморовський.
– Коли тепер разом з Вами, я дивлюся на цей кам’яний шлях, визначений таблицями з іменами катинських жертв, убитих тут, на українській землі, я добре знаю, що ця дорога мусить мати своє продовження. Я добре знаю, що нам не можна заспокоїтися, допоки ми не вшануємо всі місця захоронення жертв Катинського злочину. (…) Суверенна, демократична і солідарна Польща народилася також з їхньої жертви, і ми б не були гідні цієї жертовності, якби забули про тих, кому ми завдячуємо нашу свободу.
Меморіал виріс на місці поховання десятків тисяч людей різних національностей, які були закатовані радянськими репресивними органами, – підкреслив президент України Віктор Янукович.
– Сьогодні ми вшановуємо і польських громадян, які були кинуті у катівні НКВС і розстріляні навесні 1940 року. (…) Я переконаний, що сьогоднішня скорботна подія увійде в історію українсько-польських взаємин як момент солідарності двох народів, що постраждали від сталінізму.
Биківня. Відкриття Польського військового цвинтаря, 21 вересня 2012 р.
Президент Польщі звернув увагу, що поляки дуже довго чекали моменту, коли можна буде вголос говорити про Катинський злочин та вшановувати пам’ять його жертв. Броніслав Коморовський нагадав, що в роки комунізму за висловлення правди про катинські події загрожували тяжкі репресії.
– На цей момент ми мусили довго чекати. (…) Адже в цьому полягала особлива жорстокість комуністичної системи, яка у своїх жертв відбирала не лише життя, але і право на людську пам’ять та право на принаймні найскромніше поховання. Жертви катинського злочину повинні були назавжди зникнути у безіменних «ямах смерті», забуті людьми, історією і Богом.
За словами Броніслава Коморовського, комуністичний режим жорстоко повівся і з польським, і з українським народами.
– Ми тут стоїмо у задумі та відчуваємо, як в цьому винятковому місці минуле зустрічається з сьогоденням та майбутнім. Німий крик похованих тут жертв зобов’язує нас до того, аби наші народи назавжди були вільні, суверенні, мали економічний розвиток та безпечні відносини з близькими та дальніми сусідами в Об’єднаній Європі.
Віктор Янукович висловив упевненість, що меморіал нагадуватиме про трагічну сторінку минулого, якої ми не маємо права забути.
– Наш священний обов’язок – спільно берегти й шанувати пам’ять про кожного, хто загинув у страшній машині сталінських репресій, хто пройшов через катівні, тюрми й табори ГУЛАГу. Меморіал у Биківні – одне з місць нашої спільної пам’яті.
Президент України нагадав, що в Биківні, крім поляків, похоронені українські поети, письменники, науковці, які загинули від рук більшовиків як «вороги народу».
– Спільно викриваючи й засуджуючи злочини сталінізму, відновлюючи історичну справедливість, ми не лише виконуємо свій обов’язок перед загиблими, ми виконуємо обов’язок перед прийдешніми поколіннями. Пам’ять про страшні часи терору і репресій, про мільйони невинних жертв об’єднує наші народи, кличе їх бути на сторожі, щоб не допустити повторення.
У Биківні, найбільшому кладовищі жертв комунізму в Україні, спочивають жертви сталінського терору 1930-х – початку 1940-х років, представники різних національностей, передусім українці. Число похоронених – це 100-120 тисяч. Тут спочивають також 2 тисячі поляків з так званого «українського катинського списку», який загалом нараховує 3,5 тисячі осіб
За спорудження польського меморіалу в Биківні відповідала Рада Охорони Пам’яті Боротьби та Мучеництва Польщі. Голова цієї установи Анджей Кунерт розповів, що цвинтар під Києвом вписується в естетику і ідею відкритих кільканадцять років тому кладовищ в Катині, Мєдному та Харкові-П’ятихатках.
– У Биківні збережено всі головні елементи (катинських цвинтарів – ред.) – величезна братська могила, де перепоховано останки жертв подій 1940 року. Присутній також дзвін, який оточено таблицями, що представляють чотири віросповідання. Звичайно є вівтар, а за ним – стіна пам’яті з іменами всіх 3435 загиблих.
Цвинтар оточують таблиці, на яких уміщено основну інформацію про вбитих. Секретар польської ради Охорони Пам’яті Боротьби і Мучеництва Анджей Кунерт пояснює, що на кладовищі у Биківні спочивають останки близько 2 тисячі поляків, решта жертв з так званого «українського катинського списку», що нараховує 3435 прізвищ, похована в невідомих місцях.
– Ми знаємо, що 500 осіб, скоріше за все, пішло на смерть до Харкова, ще 500 ймовірно – до Херсона. Нам не відомо, де було місце загибелі 435 осіб. Але ми сприймаємо Меморіал у Биківні як місце пам’яті всіх жертв з так званого «українського катинського списку».
З двох тисяч поляків, які поховані на цвинтарі у Биківні, вдалося ідентифікувати лише 7 осіб. Родичі загиблих прибули з Польщі до України спеціальним потягом.
Яніна Верштейн вперше приїхала на могилу свого батька.
– Тут лежить мій батько-офіцер, якого арештовано в 1939 році. Це дуже зворушлива мить – вперше за стільки років я приїхала на його могилу. Я дуже зворушена, це для мене великий день.
З відкриттям цвинтаря у Биківні здійснилася мрія Марії Садловської – вона дізнатися, де поховано її батька.
– Тут спочив прах мого батька. Це – завершення довгого періоду роздумів – де ж це сталося.
Чотири цвинтарі жертв Катинського злочину вже відкрито. Президент Броніслав Коморовський оголосив, що польська сторона робитиме все можливе, аби відкрити черговий – п’ятий катинський меморіал у Куропатах неподалік столиці Білорусі. Тут поховані жертви так званого «білоруського катинського списку», який може нараховувати майже 2 тисячі прізвищ.
Підготував Анатолій Зимнін
