Територія «спецділянки» у Биківнянському лісі була обнесена високим (2-3 метри) парканом і перебувала під цілодобовою охороною співробітників НКВС. Для місцевих мешканців НКВС спеціально вигадав легенду, за якою на спецоб’єкті нібито розміщувались артилерійські склади.
Переважно вночі до Биківнянського лісу звозилися вантажівкою ГАЗ-АА (так звана «полуторка») тіла замордованих у київських катівнях НВКС: Лук’янівській в’язниці; внутрішній в’язниці НКВС по вул. Короленка (нині – вул. Володимирська); Київському управлінні НКВС по вул. Рози Люксембург (нині – вул. Липська, 16), але найбільше – у приміщенні НКВС вул. Інститутській (нині – МЦКМ Федерації профспілок України).
Мусимо пам’ятати, що Биківнянські могили – братські, але не безіменні.
