Територія «спецділянки» у Биківнянському лісі була обнесена високим (2-3 метри) парканом і перебувала під цілодобовою охороною співробітників НКВС. Для місцевих мешканців НКВС спеціально вигадав легенду, за якою на спецоб’єкті нібито розміщувались артилерійські склади.
Переважно вночі до Биківнянського лісу звозилися вантажівкою ГАЗ-АА (так звана «полуторка») тіла замордованих у київських катівнях НВКС: Лук’янівській в’язниці; внутрішній в’язниці НКВС по вул. Короленка (нині – вул. Володимирська); Київському управлінні НКВС по вул. Рози Люксембург (нині – вул. Липська, 16), але найбільше – у приміщенні НКВС вул. Інститутській (нині – МЦКМ Федерації профспілок України).
Мусимо пам’ятати, що Биківнянські могили – братські, але не безіменні.
Про імена з могил, нажаль, будуть ще довгі розповіді. А ось про імена катівників є дослідження та публікації? Хто були ті виконувачі кремлівських наказів?
В документах мого прадіда є прізвище Шашков… в моєму шкільному класі був хлопчик Ігор Шашков… ось через 40 років після того та в звʼязку з відкриттям історії я думаю: «невже доля звела правнуків ката та замордованого в новому житті та все пройшло тишком-нишком?». От якби знати хто з якої родини, та що в генах сьогоднішніх оточуючих?… список прізвищ катів опублікуйте!