28 вересня 2023 року Національний історико-меморіальний заповідник «Биківнянські могили», Інститут історії України НАН України, Український інститут національної пам’яті зібрали науковців, громадських діячів, членів родини Леся Степановича Танюка, аби вшанувати його пам’ять і символічно відзначити 85-річчя видатного режисера, політика, президента Клубу творчої молоді.
З вітальний словом до учасників круглого столу «Лесь Танюк – охоронець історичної пам’яті» звернувся директор Інституту історії України НАН України Валерій Смолій, який висвітлив творчий шлях Леся Степановича та його внесок у відкриття Биківнянської трагедії. Не оминув увагою Валерій Смолій і роль Танюка у створенні Всеукраїнського «Меморіалу» ім. В. Стуса та Всеукраїнського Комітету з підготовки суду над КПУ «Нюрнберг – 2». Відзначивши актуальність ідей і справ Леся Танюка, директор Інституту історії України наголосив: «Ми з вами стали свідками того, як незасуджене зло повернулося ще більшими трагедіями й руйнування, адже сучасний рашизм як ідеологічний конструкт і войовнича практика визрів саме на ґрунті незасудження злочинів комуністичного режиму. Відтак, моральний обов’язок сучасного покоління активістів продовжити справу Леся Степановича та його побратимів».
З теплими і щирими словами звернулась до учасників круглого столу директорка Національного центру театрального мистецтва ім. Леся Курбаса, академік НАМ України, дружина Леся Танюка – Неллі Корнієнко. Неллі Миколаївна підкреслила цілісність характеру чоловіка та визначила риси, які були характерні йому та всьому поколінню шістдесятників, яке вирізняло своєрідне прямостояння, почуття відповідальності та внутрішня світлість. Вона також поділилася спогадами про Леся Степановича, які стосувалися різних періодів його життя.
Представниця Українського інституту національної пам’яті Наталія Слобожаніна підкреслила важливість доробку шістдесятників для сучасного покоління українців. Вона наголосила на тяглості культурної традиції, яку забезпечували Лесь Танюк та інші члени КТМ, підхопивши певну естафету від покоління Розстріляного відродження, яке вони відкривали, досліджували, популяризували. Вона також зазначила, що дуже важливо показати Леся Степановича – живою людиною, яка сумнівалася, помилялася, творила, рухала сенси.
Заступник генерального директора з наукової роботи НІМЗ «Биківнянські могили» Тетяна Шептицька, акцентувала увагу на знаковості постаті Леся Танюка для історії Биківнянських поховань, адже він став не лише першовідкривачем цієї трагедії, а й людиною, яка упродовж багатьох років робила все для того, аби жертви комуністичного режиму були належно пошановані. Вона також розповіла, як Заповідник зберігає пам’ять про Леся Танюка, Аллу Горську, Василя Симоненка. Тетяна Шептицька, що саме у перших спробах дисидентів засудити злочини сталінізму, у діяльності громадських організацій наприкінці 1980-х років слід шукати витоки сучасних декомунізаційних процесів.
Учасники круглого столу виголосили низку різнотематичних доповідей, які стосувалися аналізу щоденників Леся Танюка, роздумів над творчою спадщиною видатного шістдесятника, дослідження архівно-кримінальної справи його репресованого діда – правника Миколи Кінегсфеста та рецепції його ідей у сучасну добу. По завершенню роботи круглого столу учасники висловили надію, що його матеріали будуть опубліковані окремим виданням.
