2 жовтня 2020 року представники Заповідника взяли участь у відкритті фотодокументальної виставки «Пам’ять про минуле – заради майбутнього» та діяльності історичного семінару, організованих Центром німецької культури «Відерштраль».
Виставка, підготовлена громадськими активістами, волонтерами, дослідниками історичного клубу при ЦНК «Відерштраль» розповідає про етнічних німців м. Києва та Київської області – жертв сталінських репресій. Чимало її сюжетів і персонажів пов’язані із Биківнянськими похованнями: на стендах представлені історії письменника Майка Йогансена, правника Арнольда-ЕдуардаКрістера, учителів Елли Зейберт, Емми-Ірини Пляц, матеріали виставкових проектів Заповідника минулих років, а також документи з родинних архівів.
Виступаючи на відкритті виставки, заступник генерального директора з наукової роботи Національного історико-меморіального заповідника Тетяна Шептицька підкреслила важливість Биківні як спільного місця пам’яті не лише для українців, а й для багатьох інших народів, що зазнали величезних людських втрат у часи комуністичної влади. На її думки, Биківнянські могили, в яких знайшли свій останній спочинок десятки тисяч мирних громадян, різних за професією, віросповіданням, майновим статусом, мають бути постійним нагадуванням майбутнім покоління про трагічні наслідки тоталітаризму як ідеї та ідеології. Тетяна Шептицька наголосила, що всі проекти Заповідника – від виставок до лекторію «Забуттю не підлягає» спрямовані на поширення інформації про Великий терор і Биківню, а також на те, щоб спільні братські могили у Биківнянському лісі перестали бути безіменними, щоб суспільство якомога більше дізнавалось про конкретні жертви масових політичних репресій.
Із лекцією про «німецьку операцію» НКВС виступив на історичному семінарі ЦНК «Відерштраль» учений секретар Заповідника Валерій Філімоніхін. Він закцентував увагу на тому, що ця операція фактично розпочала Великий терор. Валерій Фіоімоніхін розповів, що згідно з оперативним наказом НКВС № 00439 від 25 липня 1937 року каральні органи мали «нейтралізувати» на підприємствах, установах СРСР німецьких підданих, яких підозрювали у шпигунстві, проте на практиці НКВС заарештовував і громадян СРСР німецького походження, і будь-кого, хто мав, на думку чекістів, німецьке прізвище. За попередніми підрахунками істориків, у порядку проведення «німецької операції» у СРСР було заарештовано близько 65-68 тис. осіб, з яких біля 40 тис. розстріляли.