Життя кожної людини розпочинається з її народження і закінчується смертю. Між цима визначальними датами – безліч подій, які навряд чи здатні відтворити так звані «анкетні дані». Та у спробі висвітлити персоналійну історію тих, хто промовляє до нас зі сторінок Биківнянського мартиролога лише своїми прізвищами й датами народження-смерті, має значення кожен віднайдений факт. Про долю української акторки Ганни Мудрої, яка на початку 1920-х років долучилась до творчої лабораторії Мистецького об’єднання «Березіль», розповідають не лише скупі відомості її анкети, а й протоколи допитів, які збереглися в архівах спецслужб.
Ганна Мудра народилась 29 листопада 1901 р.у Львові. Родина мала селянське походження. Батько працював натирачем підлоги та кур’єром при Управлінні намісника Галичини, мати була домогосподаркою. У 1915 р. Ганна Мудра, разом із батьками, виїхала зі Львова до містечка Кам’янське (у 1936 – 2016 рр. – м. Дніпродзержинськ) Дніпропетровської обл.
Юнацький період життя майбутньої акторки відзначився її наполеглевим бажанням здобути середню освіту (з від’їздом із рідного Львова навчання довелось перервати) та вражаючим проявом самостійності. У 1917 р. вона опинилась у Києві, де вступила до гімназії і одночасно влаштувалась машиністкою до Генерального секретаріату іноземних справ при Уряді УНР (друкувати навчилась ще у Кам’янському, де встигла попрацювати у конторі металургійного заводу). На той момент Ганні Мудрій виповнилось 16 років.
У 1920 – 1922 рр., після короткого періоду учителювання, вона знову влаштувалась друкаркою: спочатку до канцелярії штабу 54-ї стрілецької дивізії РСЧА (Робітничо-селянської Червоної Армії) у Каховці, а згодом – до Верхньодніпровської ЧК (від російськ. «Чрезвычайная Комиссия»). Через драмгуртки, які діяли скрізь, де доводилось працювати, до Ганни Мудрої прийшло захоплення театром. У січні 1923 р. вона вступила до театральної майстерні «Березіль» у Києві, де навчалась та працювала наступні півтора року.
У 1925 р. після одруження із Корнієм Гавриловим, колишнім військовим лікарем Української галицької армії, Ганна Мудра переїхала до Харкова, де у подружжя народився син Май. У 1926 – 1934 рр. працювала акторкою та режисером-лаборантом Першого державного театру для дітей (згодом Театр юного глядача ім. М. Горького,нині – Харківський театр для дітей та юнацтва). У її творчому доробку – ролі другого плану, залучення до масових сцен у виставах. Після переїзду до Києва у 1934 р. Ганна Мудра працювала в Державному польському театрі УРСР. Її творчий і життєвий шлях завершився передчасно – у 1937 р. На той момент їй було неповних 36 років.
Заарештована 14.09.1937 р. за звинуваченням у шпигунстві на користь Польщі, Ганна Мудра змушена була давати свідчення проти себе. Представлена у контексті «контрреволюційної діяльності проти радянської влади», її «автобіографія», яка викладалась під тиском слідчих, виглядає як шпигунський роман. У ньому знайшлось місце і для зв’язків з офіцерами «петлюрівсько-галиційської контррозвідки», і для переховування польського розвідника, і для контактів із українськими націоналістами, які «були активною, міцно згуртованою контрреволюційною групою», що діяла у Харкові. Для підкріплення власних свідчень Ганна Мудра посилалась на прізвища, та при цьому, називала лише тих, хто покінчив життя самогубством або засуджених до страти у 1933 – 1934 рр. Ознакою її активного спротиву діям слідчих є той факт, що на вимогу назвати конкретні факти шпигунської діяльності, Ганна Мудра заявляла, що визнає лише свої зв’язки з названими нею особами, а про їх «конкретну роботу» їй нічого невідомо.
Серед матеріалів архівно-кримінальної справи Ганни Гаврилової-Мудрої лише один протокол її допиту. Дата на цьому документі – 20.10.1937 р. – свідчить про те, що від арешту акторки до моменту, коли були зафіксовані її свідчення, минуло більше місяця. Це був останній місяць її життя. Крапку було поставлено декілька днів потому. 28.10.1937 р. Ганна Мудра була розстріляна у Києві, згідно з рішенням Народного комісара внутрішніх справ СРСР та Прокурора СРСР. Реабілітація у її справі відбулася лише у 1989 р.
Олена Полідович
