«Гайовий М.К. помічен у розкладницькій роботі, спрямованій на підрив колгоспного ладу, не вірить у стійкість і міць Радвлади і жде повернення старого. Людина небезпечна, яка потрібує ізоляції від суспільства», – таку характеристику підготували на Миколу Гайового (Гаєвого – у документах справи) у Заворицькій сільській раді 16 жовтня 1937 року.
Упереджене ставлення земляків до Миколи Кузьмовича за давністю років пояснити або об’єктивно дослідити тяжко. Можливо, спрацювали задавнені образи на родину, або просто елементарна заздрість, адже у довідці дуже ретельно перераховано те, чим володів батько Миколи до колективізації.
Отже, Микола Кузьмович Гаєвий народився у 1899 році в с. Заворичі Броварського р-ну Київської області в родині багатого селянина. До розкуркулення, як свідчать матеріали справи, сім’я мала 24 га землі, 4 коня, 5 корів, 5 свиней, млин, споруди та інший інвентар. «Син козака», як зазначено в атестаті, у 1912 р. закінчив Заворицьке земське народне початкове училище. То була сільська школа на чотири класи, відкрита Козелецьким земством у 1910 р. Як вправний господар мав велике господарство, хоч і значно менше, ніж у батька, яке у 1930(31) р. було ліквідоване у процесі масової колективізації. Після розкуркулення чоловік підлягав виселенню, через що переховувався.
У 1932 році заарештовувався органами Державного політичного управління. Як згодом пояснював сам Микола Кузьмович, він допитувався з приводу ймовірної участі в банді (що саме мали на увазі слідчі, встановити не вдалось).
Востаннє заарештований 13 жовтня 1937 року Броварським райвідділом НКВС УРСР. На момент арешту працював у Києві слюсарем. Миколу Гаєвого звинуватили в тому, що «він куркуль, розкуркулений, групував навколо себе антирадянський елемент, з яким проводив контрреволюційну агітацію». У контрреволюційних діях винним себе не визнавав, у т. ч. на очній ставці. На запитання слідчого, чи підтверджує він слова свідка, Микола Кузьмович відповів: «Я підтверджую свідчення свідка тільки у тому, що мене у 1931 році виключили з колгоспу за зрив труддисципліни, й у тому ж 1931 р. розкуркулили. Усі інші свідчення я не підтверджую».
Тиждень тривало слідство до винесення вироку. Трійка при Київському облуправлінні НКВС УРСР 19 жовтня 1937 року ухвалила Гаєвого Миколу Кузьмовича – розстріляти, а особисте майно конфіскувати. Вирок був виконаний у Києві 4 листопада 1937 року о 24 годині. У Миколи Кузьмовича залишилася дружина Тетяна Василівна та семирічна донька Галя.
У 1989 р. під час перегляду справи Гаєвого М. К. було встановлено, що дочка по Києву та області не зареєстрована, віднайти її не вдалося, а дружина померла у 1984 р. Рідні так і не дізналися, що Микола Кузьмович реабілітований.
Ярослава Кравченко
