Фашизм – радикальна авторитарна політична ідеологія, характерними рисами якої є культ сильної особистості, мілітаризм, тоталітаризм та ідея постійної війни й панування. Таке визначення має цей терміну сучасній науці. Та чи може людина, яка присвятила себе служінню людям та Богу, бути членом фашистської організації і «перейматися ідеями фашизму» у своєму житті? Більшість із нас скаже, що ні. І це логічно. Та співробітники НКВС у далекому від нас 1937 році «вірили», що архієпископ Української автокефальної православної церкви (УАПЦ) є членом контрреволюційної церковно-фашистської організації. Принаймні саме таке звинувачення отримав від радянських спецслужб Юхим Аврамович Калішевський.
Народився ж майбутній церковний діяч 1 квітня 1893 року у с. Жаботин Кам’янського району Черкаської області в родині священнослужителя.
У 1917 році закінчив історико-філологічний факультет Варшавського університету, тау науку чи вчителювання не пішов. Юхим Калішевський завжди прагнув служити Богу і людям, тож у 1922 році був висвячений на єпископа Звенигородського. У 1923 – 1929 роках він уже – єпископ Черкаський і Єлисаветградський УАПЦ.
Комуністичний режим, сповідуючи атеїстичний світогляд, наполегливо боровся з будь-якими релігійними проявами та церковними структурами. А незалежна й самостійна Українська церква вважалась більшовиками одним із найбільших ворогів, тож усі сили репресивного апарату були спрямовані на постійні переслідування, репресії й утиски її провідних діячів. Юхима Калішевського ГПУ УРСР арештовувало двічі – в 1927та 1931роках. А у 1933 році Юхим Аврамович був змушений зректися свого церковного сану і покаятися за т.зв. «антирадянську діяльність», як ієрарх УАПЦ. Відтак, з 1933 року Юхим Калішевський став людиною світською та працював бухгалтером у водолікарні міста Біла Церква.
Проте у НКВС пам’ятали про колишнього священика. Востаннє Юхима Калішевського заарештували 24 червня 1937 року. Під тиском слідчих вже на допиті 1 липня 1937 р. Юхим Аврамович визнає себе членом української церковно-націоналістичної фашистської організації, що проводила активну контрреволюційну роботу не тільки на Київщині, а й по всій Україні. Згідно з вигадками слідчих, ця «організація» мала готувати своїх кандидатів на вибори в місцеві ради з середовища священиків, ображених на радянську владу, поширювати ідеї про незалежну Україну та самостійну церкву, ліквідувати колгоспну систему, відновити приватну власність та «реставрувати капіталізм».
У той же час на допитах Юхим Аврамович стверджував, що якоїсь активної діяльності в організації він не проводив іжодних зобов’язань як її член не мав.
Юхима Аврамовича Калішевського розстріляли 22 вересня 1937 року за рішеннямтрійки при Київському облуправлінні НКВС УРСР. Імовірним місцем поховання є колишня спецділянка НКВС у Биківнянському лісі.
Микола Бривко
