5 серпня у Національному історико-меморіальному заповіднику «Биківнянські могили» відбулися заходи з нагоди Дня пам’яті жертв “Великого терору”. Рівно 80 років тому 5 серпня 1937 року на виконання секретного наказу НКВС № 00447 “Про репресування колишніх куркулів, карних злочинців та інших антирадянських елементів” розпочалася наймасовіша за всю радянську епоху «чистка» суспільства від тих, хто, на думку сталінської влади, становив для неї будь-яку загрозу.
Співробітники Заповідника, представники громадських організацій, зокрема «Соловецького братства», священнослужителі, журналісти і просто небайдужі громадяни зібралися на Міжнародному меморіалі жертв тоталітаризму 1937-1940 років вшанувати пам’ять безневинних жертв терору. Серед присутніх були й ті, чиї рідні знайшли свій останній притулок під биківнянськими соснами. Тримаючи в руках фотографії та ксерокопії сторінок карних справ, вони розповідали про долю своїх репресованих родичів.
Генеральний директор Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» Богдан Біляшівський, звертаючись до присутніх, зазначив, що наслідками комуністичного терору в Україні стало знищення політичної, художньої та наукової еліти, деформація суспільних зв’язків, руйнування традиційних ціннісних орієнтацій, поширення суспільної депресії та денаціоналізація. «Проте дуже важливо за величезними цифрами жертв бачити окремі долі, персональні історії та конкретні імена. Биківнянські могили – братські, але не безіменні», – додав Богдан Біляшівський.
Також з промовою виступив голова Міжнародного об’єднання «Соловецьке братство» Георгій Лук’янчук, який зазначив, що масові репресії, за задумом Сталіна, мали завершити двадцятилітню боротьбу з «соціально-ворожими елементами», а такими міг бути оголошений будь-хто. Нічні арешти, «пошук шпигунів та шкідників», розстріл підозрюваних за рішенням так званих трійок стали повсякденним явищем.
Учасники заходу поклали квіти до братських могил. Завершився День пам’яті у Биківні панахидою, яку провели Єпископ Вишгородський і Подільський УАПЦ Володимир (Черпак) та отець Дмитро (Каран). Бажаючі також оглянули вставки «Слово, обірване в Биківні» та «Биківня: територія пам’яті».
