24 червня 2022 року відбулась презентація збірника наукових статей «Биківня – від території смерті до місця пам’яті». Співорганізаторами заходу виступили Національний історико-меморіальний заповідник «Биківнянські могили», Інститут історії України НАН України, Головна редколегія науково-документальної серії книг «Реабілітовані історією».
Перед учасниками презентації виступили як упорядники збірника, так і українські історики, що досліджують період масових політичних репресій 1937-1941 років. У зв’язку із заходами безпеки захід відбувся у форматі онлайн.
Заступник генерального директора з наукової роботи НІМЗ «Биківнянські могили» і співупорядниця збірника Тетяна Шептицька стисло охарактеризувала концепцію видання і підкреслила тяглість науково-дослідної роботи установи, яка втілилася уже в третьому збірнику праць. Презентований збірник вміщує, як зазначила доповідачка, результати роботи Міжнародної наукової конференції, яка була присвячена у 2021 році 20-річчю від створення Заповідника і об’єднала істориків і громадських діячів України та Польщі. Тетяна Шептицька також зазначила, що одним із важливих напрямків діяльності НІМЗ «Биківнянські могили» є «олюднення» історії періоду Великого терору задля вшанування пам’яті про жертв радянської влади. Відтак, одним із важливих розділів збірника, за словами Тетяни Шептицької, є останній, в якому розповідається про постаті з Биківнянського мартиролога.
Старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України, відповідальний секретар редколегії науково-документальної серії книг «Реабілітовані історією» і співупорядник збірника Роман Подкур наголосив на невипадковості вибраної дати для презентації. Саме 23-24 червня 1941 року в Києві почались масштабні арешти населення у зв’язку з початком нацистсько-радянської війни. Він зауважив, що ця сторінка масових політичних репресій в Києві є досі мало вивченою, викликає багато запитань щодо кількості страчених, їх персоналійного виміру, стану збереженості документів тощо. Водночас Роман Подкур звернув увагу, що ті матеріали, які зараз введені у науковий обіг, дозволяють робити висновки про мотиви репресій, існування заздалегідь підготовлених списків людей для арештів, механіку швидкого розгляду справ арештованих без суду і слідства. Він розповів про обставини арештів історика М. Марченка та оперного співана М. Донця та наголосив на необхідності актуалізувати дослідження постатей, репресованих у Києві в 1941 році.
Старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України Олег Бажан наголосив, що розстріли у початковий період німецько-радянської війни у червні 1941 року є на сьогодні найбільш невивченою темою у дослідженні Биківні та її території. На його думку, відкритим залишається питання поховань на території Заповідника у цей період. Водночас Олег Бажан звернув увагу, що дата 24 червня безпосередньо пов’язана із масовими політичними репресіями. За його слова, йдеться не лише про переїзд у 1934 році столиці з Харкова до Києва, а й про депортацію населення (тобто виселення т.зв. антирадянського елементу) міста у період із червня по серпень 1934 року. Олег Бажан нагадав, що масові політичні репресії варто розглядати не окремо, а як засіб утвердження командно-адміністративної системи; формування «культу особи» Й. Сталіна тощо. Він також подякував співробітникам Заповідника за науково-дослідну і науково-просвітницьку роботу, вивчення історії спецділянки НКВС у Биківнянському лісі через результати археологічних розкопок та активну виставкову діяльність.
Екс-начальник відділу реабілітації жертв політичних репресій на Україні військової прокуратури Центрального регіону України, полковник юстиції у відставці Андрій Амонс підкреслив важливість презентованого збірника та закцентував увагу на потребу вивчення репресивної системи в Києві, зокрема розміщення об’єктів, пов’язаних з діяльністю НКВС (внутрішніх в’язниць, адміністрацій, складів).
Наприкінці упорядники збірника подякували усім присутнім за активність і увагу до заходу.
