8 червня 2023 року відбулася кураторська екскурсія заступника генерального директора з наукової роботи НІМЗ «Биківнянські могили» Тетяни Шептицької. Екскурсія була приурочена до завершення експонування у Музеї видатних діячів української культури фотодокументальної виставки Заповідника «Слово, обірване у Биківні».
Тетяна Шептицька ознайомила присутніх з концепцією виставки, пояснивши основні теми, ідеї та назву проєкту та розповівши про історію її експонування у музейних закладах України.
Вона підкреслила, що виставка презентує історії 28 письменників покоління Розстріляного відродження, які знайшли свій останній спочинок під Биківнянськими соснами. Проте проєкт дає уявлення і про це літературне покоління в цілому, подаючи колективні фотографії, відомості про участь персонажів виставки у тих чи інших організаціях, документи з архівно-кримінальних справ, де фігурують прізвища багатьох українських митців. Тетяна Шептицька проаналізувала зміни, які відбулися в літературно-мистецькому середовищі у 1930-х роках після появи Постанови ЦК ВКП про перебудову літературно-художніх організацій, яка фактично ознаменувала завершення відносно вільних і бурхливих 1920-х років з їх розмаїттям журналів, об’єднань, стильових напрямів, та після розгортання Великого терору.
Більша частина кураторської екскурсії була присвячена висвітленню долі персонажів виставки – письменників, розстріляних у Києві в 1937 – 1940 роках: зокрема, Майка Йогансена, Вероніки Черняхівської, Михайля Семенка, Андрія Михайлюка, Миколи Скуби, Івана Маловічка, Кирила Коршака, Юрія Вухналя, Юхима Ґедзя, Мирослави Сопілки, Івана Кириленка, Івана Кулика, Люціани Піонтек, Абрама Абчука, Миколи Борисова, Якова Водяного та інших. Розповідь стосувалася обставин їхнього арешту та знищення та була доповнена цікавим фактажем з особистого життя зазначених митців, деталями їхніх взаємостосунків і відомостями про внесок репресованих літераторів у розвиток української культури.
Тетяна Шептицька наголосила на політичному характері інкримінованих «злочинів» і фальсифікаціях, до яких вдавались радянські репресивно-каральні органи, проводячи справи проти мистецької інтелігенції.
