5 червня 2025 року в Музеї видатних діячів української культури Лесі Українки, Миколи Лисенка, Панаса Саксаганського, Михайла Старицького відбулася Всеукраїнська наукова конференція «СВУ: пролог Великого терору». Співорганізаторами конференції виступилиНаціональний історико-меморіальний заповідник «Биківнянські могили», Інститут української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України таГалузевий державний архів Служби безпеки України.
Цього року відзначається 95-та річниця відкритого судового процесу над учасниками сфабрикованої ГПУ «Спілки визволення України». Актуалізація цієї теми сьогодні сталася через потребу розібратися у витоках справи СВУ, привернути увагу сучасників до того, які фатальні наслідки вона мала для українського суспільства і наскільки важливим є усвідомлення трагічних подій минулого.
Наукова конференція «СВУ: пролог Великого терору» стала першим науковим заходом із зазначеної тематики. Учасники конференції – дослідники з різних наукових, архівних та музейних інституцій – представили доповіді, які висвітлюють справу СВУ в широкому контексті. Тематика охоплювала як представлення біографічних відомостей щодо дотичних до процесу людей, так і розгляд подій навкого процесу «Спілки визволення України» та їх представлення в художній літературі, емігрантській пресі, приватному листуванні та мемуаристиці.
Від Заповідника з доповідями виступили заступник генерального директора з наукової роботи Тетяна Шептицька, начальниця відділу науково-дослідної, наково-виставкової та фондової роботи Олена Полідович і начальник науково-освітнього відділу Микола Бривко.
Тетяна Шептицька розглянула тему «Процес СВУ у спогадах і рефлексіях літераторів міжвоєнного періоду». Вона проаналізувала спогади Юрія Смолича, відзначивши їхню стриманість і лаконізм, рефлексії Юрія Шевельова, які передають його враження від подій навколо процесу СВУ. Особливу увагу доповідачка приділила спогадам Бориса Антоненка-Давидовича як таким, що передають реалії тогочасного літературного середовища та відображають спостережливість автора і його здатність до критичного мислення.
Микола Бривко виступив із доповіддю, присвяченою Володимиру Дурдуківському, прізвище якого наявне у Биківнянському мартиролозі. Він проаналізував архівно-кримінальну справу педагога, зосередившись на ознаках фальсифікації, наявних у документах. Доповідач особливо відзначив незламність Володимира Дурдуківського за обставин, у яких він опинився під час Великого терору 1937–1938 років.
Центральним у доповіді Олени Полідович стало питання про передумови процесу СВУ, серед яких вона виокремила особливості конкретно-історичного періоду кінця 1920-х років і запит влади на припинення «небажаних» процесів, які розгорнулися в підрадянській Україні за часів українізації.
Матеріали конференції планується видати окремим збірником.
