15 травня 2018 р. у приміщенні Київської міської ради та Київської міської державної адміністрації відкрилася розширена версія фотодокументальної виставки «Слово, обірване в Биківні», підготовлена науковцями Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» спільно з Українським незалежним видавництвом «Смолоскип».

На 10 банерах розміщено інформацію про долі 28 письменників – представників покоління «Розстріляного відродження», знищених упродовж 1937 – 1940 років у в’язницях НКВС УРСР у Києві та похованих на території колишньої таємної спецділянки НКВС у Биківнянському лісі. Матеріали виставки містять портрети митців, інформацію про їхній життєвий і творчий шлях та витяги з архівно-кримінальних справ, з яких можна довідатися про те, що відбувалося з ними під час слідства, та абсурдні звинувачення, які проти них висували органи НКВС. 

У вступному слові заступник голови комісії Київської міської ради з питань поновлення прав реабілітованих Сергій Савіцький підкреслив важливість подібних виставок у рік відзначення 80-тих роковин від початку Великого терору. Він також подякував колективу Заповідника за надані матеріали та висловив надію на те, що якомога більше людей матиме змогу з ними ознайомитися.

Генеральний директор Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» Богдан Біляшівський зазначив, що знищена когорта українських літераторів представлена на виставці в усьому своєму стильовому й мистецькому розмаїтті. Серед них є знані автори і ті, хто робив лише перші кроки в літературі, є люди аполітичні, є апологети радянської влади, і є ті, хто дійсно стояв на антирадянських і націоналістичних позиціях. «Але від сфальсифікованих та абсурдних звинувачень і, як результат, смерті у катівнях НКВС жодна позиція індульгенції не надавала, – підкреслив він. – І наша виставка також є своєрідним застереженням проти співпраці з ворогом, з тоталітарною системою». Богдан Біляшівський також розповів про те, як колектив науковців працював над виставкою і висловив велику подяку партнерам, без яких здійснити цей проект було би неможливо.

Заступник генерального директора з наукової роботи Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили»  Тетяна Шептицька розповіла про концепцію, зовнішнє оформлення виставки, підбір матеріалу. «Символічною є сама її назва. Бо мова йде про письменників – людей, чиїм інструментом є слово. І це слово тоталітарна влада намагалась знищити, але не спромоглась. Цих людей нищили морально і психологічно, коли змушували обмовляти не лише себе, а й друзів і колег. Нищили фізично, коли розстрілювали в підвалах НКВС і таємно ховали у братських могилах у Биківнянському лісі. А потім намагалися затерти найменші сліди про них та їхній творчий доробок». Тетяна Шептицька розповіла, як під час обшуків у письменників вилучали рукописи, листи, і книги, як спалювалися їх приватні бібліотеки, як потім звідусіль вилучалися твори, що навіть після реабілітації про них було забуто на довгі десятиріччя, або, якщо й видавалися якісь праці, то про долю автора «сором’язливо мовчали» або відверто брехали. «Але правда все одно виходить на поверхню, – наголосила Тетяна Шептицька, – науковці Заповідника продовжують відкривати нові свідчення і імена. Зокрема ця розширена виставка збагатилася ще на 8 імен репресованих і розстріляних у Києві українських письменників».

На відкритті виставки вірші репресованих поетів, а також свої твори, присвячені добі Розстріляного відродження прочитали поет Лесик Панасюк і письменник, громадський діяч, видавець Сергій Пантюк.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *