21 жовтня 2022 року відбувся науково-просвітницький захід «Викарбувано в пам’яті назавжди», присвячений 10-річчю відкриття на території Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» Міжнародного меморіалу жертв тоталітаризму 1937 – 1941 рр.
Усвідомлюючи важливість спорудження Меморіалу як етапної події у багаторічній боротьбі громадськості за своє право на правду, колектив Заповідника ознайомив учасників заходу як з процесами, що передували постанню цього об’єкта, так і з його художніми особливостями.
Заступник генерального директора з наукової роботи Заповідника Тетяна Шептицька окреслила значення Міжнародного меморіалу жертв тоталітаризму 1937 – 1941 рр. для формування політики пам’яті щодо жертв масових політичних репресій радянської доби. Вона звернула увагу на розвиток самої ідеї меморіалізації Биківнянської трагедії, зазначивши внесок у справу громадських діячів і активістів. Доповідачка зауважила спільні риси різних проектів Меморіалу на території колишньої таємної спецділянки НКВС у Биківнянському лісі та особливості реалізованого у 2012 році. Тетяна Шептицька також проаналізувала державницькі стратегії щодо вшанування жертв Великого терору, які позначилися і на просторовому плануванні Заповідника, і на повільності управлінських рішень щодо постання певних його об’єктів. Вона з прикрістю констатувала, що наразі завершеною є лише перша частина Міжнародного меморіалу жертв тоталітаризму 1937 – 1941 рр., а його подальша добудова відклалася на невизначений термін через економічні проблеми в Україні та російсько-українську війну.
Начальник науково-дослідного відділу охорони пам’яток культурної спадщини, археології та фондової роботи Олена Полідович розповіла про особливості пошуково-ексгумаційних робіт, які проводились українськими і польськими археологами у 2011 – 2012 роках і передували побудові Меморіалу.
Старший науковий співробітник Заповідника Тамара Бойко доповіла про архітектурні рішення об’єктів Меморіалу, детальніше зупинившись на художніх особливостях «Барельєфу жертвам репресій» авторства Юлія та Лева Синькевичів і «Стелі, присвяченій видатному українському художнику-монументалісту М. Бойчуку та його учням бойчукістам» авторства Володимира Мельниченка. Вона також зазначила внесок Лариси Скорик у побудову Меморіалу.
Науковий співробітник Заповідника Наталія Амонс ознайомила учасників заходу з іншими монументальними об’єктами на території Заповідника.
Вчений секретар Заповідника Валерій Філімоніхін розповів про т.зв. «польську частину» Міжнародного меморіалу жертв тоталітаризму 1937 – 1941 рр., яка фігурує у польських джерелах під назвою «Четвертий військовий Катинський цвинтар». Він подав відомості про Катинську трагедію, звернувши увагу на те, як відкривалась правда про поховання громадян Другої Речі Посполитої на території Биківнянського лісу. Валерій Філімоніхін поінформував про окремі постаті Катинського списку, вибиті на плитах Меморіалу.
Андрій Амонс згадав прізвища громадських дічів, урядовців і керівників Заповідника, дотичних до постання Міжнародного меморіалу жертв тоталітаризму 1937 – 1941 рр. Він побажав продовження досліджень території Заповідника і подальшої розбудови Меморіалу.З метою безпеки захід відбувся онлайн на платформі Zoom.
З метою безпеки захід відбувся онлайн на платформі Zoom.
