20 травня 2018 року на території Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» відбулось вшанування пам’яті жертв політичних репресій за участю Президента України Петра Порошенка, представників Уряду, Верховної Ради, Київської міської державної адміністрації, дипломатичного корпусу, родичів репресованих і громадськості.
Президент України Петро Порошенко у своєму виступі зазначив, що кількість жертв Великого терору й дотепер досить важко встановити, але цю криваву сторінку в українській історії варто розглядати у контексті загальної репресивної політики тоталітарного режиму.
– зазначив Петро Порошенко.
Петро Порошенко підкреслив, що останніми роками чимало зроблено для утвердження політики національної пам’яті, не лише в законодавчому розрізі, а й на рівні практичних дій (перейменування населених пунктів, демонтаж пам’ятників Леніну, повернення історичної топоніміки, позбавлення радянських свят).
Глава держави звернув увагу на інструменти російського культурного імперіалізму, що згодом став призвідником до військової агресії проти України. Відтак, українці, на його думку, мають об’єднати свої зусилля з іншими європейськими народами задля протистояння облудній пропаганді. А вшанування спільних місць пам’яті може бути дієвим механізмом як для налагодження стосунків, так і для нівеляції старих радянських стереотипів.
– наголосив Петро Порошенко.
Присутні вшанували хвилиною мовчання пам’ять жертв комуністичних репресій, поклали квіти й поставили лампадки до Братської могили та Центрального монументу Міжнародного меморіалу жертва тоталітаризму 1937-1941 років, поклали вінки до польської частини.
Відбулася міжконфесійна литія за невинно убієнними.
Виступаючи на мітингу-реквієму, Міністр культури України Євген Нищук сказав:
.
Міністр культури подякував співробітникам Заповідника за важливу роботу із встановлення імен жертв сталінського терору, похованих у Биківнянському лісі, зауваживши, що були часи, коли Биківнянську трагедію не вшановували на державному рівні. Більш того радянська влада робила все, аби приховати сліди злочину, а пізніше зумисне заморожувалась робота науковців, музейників. Між тим, українці лише тобі матимуть майбутнє, коли шануватимуть минуле, зможуть дізнатися ім’я кожного закатованого, помолитися за нього.
– підкреслив Євген Нищук.
Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович зауважив, що важливим етапом декомунізації має бути переосмислення комуністичного минулого. Закон про відкриття архівів колишнього КДБ дав можливість ідентифікувати жертв репресій, але так само потрібно знати імені виконавців злочинних наказів.
, – сказав Володимир В’ятрович.
Генеральний директор Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» Богдан Біляшівський звернув увагу присутніх, що лейтмотивом цьогорічного вшанування стала тема людської пам’яті, пам’яті про особистість. Також він нагадав, що Биківня – це поховання не тільки 1937 – 1938 років, а й пізніших часів, бо у Биківнянському лісі тіла розстріляних ховали до осені 1941. Колектив заповідника продовжує роботу із встановлення імен жертв сталінського терору, і Биківнянський мартиролог щорічно поповнюється новими прізвищами. Богдан Біляшівський нагадав, що
. Богдан Біляшівський розповів про долі кількох постатей із Биківнняського мартиролога – селянина Семена Литвиненка й академіка Петра Супруненка. Так само він звернувся до родичів репресованих з проханням поділитись із Заповідником фотографіями або їх копіями, особистими документами чи речами тих, хто був розстріляний у внутрішніх в’язницях НКВС у Києві та похований у Биківнянському лісі. Ці матеріали мають стати основою для майбутньої музейної експозиції, що має постати на території Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили».
Доктор історичних наук, професор Юрій Шаповал розповів про довгий шлях відкриття правди про Биківнянські могили, діяльність радянських урядових комісій, які намагалися приховати той факт, що в Биківнянському лісі поховані жертви сталінських репресій. На думку Юрія Шаповала, Биківня є дуже важливою для утвердження української ідентичності, про Биківнянську трагедію потрібно розповідати, але робити це складно без спорудження музею. «На часі обов’язкове спорудження музею, наявність постійної експозиції, де можна було б осягнути масштаби трагедії, наявність відповідного приміщення зробило б наглядним те, що коїлось на цьому місці в 1937-1941 роках», – підсумував Юрій Шаповал.
Також перед присутніми на меморіальному заході виступили: голова Всеукраїнського товариства політичних в’язнів і репресованих Орина Сокульська, голова Київської міської організації Товариства «Меморіал» ім. В. Стуса, Іван Окоєв, голова Всеукраїнської громадської організації «Союз українок» Орислава Хомик, дисидент, колишній політв’язень Василь Овсієнко, повстанець Теодор Дячун.
Меморіальні заходи супроводжувались виступом Національного заслуженого академічного українського народного хору ім. Г. Г. Верьовки.
Відвідувачі мали можливість ознайомитись із фотодокументальною виставкою «Розстріляна еліта: Биківнянський вимір», підготовленою науковцями Заповідника. На 8 інформаційних стендах розповідається про життєвий шлях, творчий доробок, обставини арешту і розстрілу представників творчої, інтелектуальної та військової еліти 1930-х років. Також подана стисла інформація про стан розвитку української культури у 30-х роках ХХ століття та втрати, яких вона зазнала.
